Уже другий рік поспіль світ вчиться жити та існує в умовах пандемії. У 2020-му галузь кіно постраждала чи не найбільше, коли через локдаун та карантинні заборони кінотеатри майже опустіли. Але й початок 2021 року не став ковтком свіжого повітря – люди не бігли стрімголов до кінотеатрів, полюбивши стримінгові платформи та відеосервіси.
За таких умов настали важкі часи для кінотеатрів, що намагаються втриматися на плаву. Деякі дистриб’ютори через це віддали перевагу онлайн-кінотеатрам, але були й ті, хто ризикнув. Перші ластівки, зокрема від Marvel Studios та DC, навесні очікувань не виправдали. Але у другій половині року у бій вступили MGM та Warner Bros., які кинули важку довгоочікувану артилерію – Дюну та 007: Не час помирати. Ці стрічки продовжили у прокаті і це допомогло їм окупитися.
Під кінець року свою касу зібрали Columbia Pictures та Marvel завдяки фільму Людина-павук: Додому шляху нема. Стрічка стала найбільшим відкриттям року з огляду на касові збори. У світі вона зібрала колосальний понад $1 млрд – і це в умовах пандемії. За перший вікенд Людина-павук: Додому шляху нема заробив $260 млн, чим побив попередній рекорд іншого фільму про супергероїв – Месники: Війна нескінченності.
Та цю цифру варто аналізувати. Передусім вона свідчить, що фільми франшизи з величезним бюджетом із вбудованою аудиторією, зняті гігантськими корпораціями, витискають з загального ринку середньобюджетні оригінальні фільми. Але успіх Павука засвідчує і те, що думка про смерть кінотеатрів, як це пророкували деякі скептики, виявилася дещо поспішною.
Хорошу касу у світовому прокаті взяли Алея жаху (в українському прокаті у січні 2022-го) та Вестсайдська історія від Стівена Спілберга. Мюзикл з колосальним бюджетом у $100 млн хоч і не окупився (зібрав поки що майже $40 млн), але за другий тиждень прокату заробив $3,4 млн, що вселяє надію на потребу в авторському кіно.
Повернення великих кінофорумів
Графік багатьох кіноподій у всьому світі довелося адаптувати до пандемічних реалій. Формат кінофестивалів та кіноринків із традиційного офлайну трансформувався в гібридний.
Берлінський кінофестиваль провели в онлайн-форматі. Золотого ведмедя отримав румунський фільм режисера Раду Жаде Невдалий трах, або Шалене порно. Ця сатирична картина наробила чимало галасу і зруйнувала стереотип про Берлінале як про кінофорум, на якому показують виключно серйозні фільми.
Цікаво також, що фестиваль в таких умовах розтягнули на довгих чотири місяці. Тобто у першій частині, на початку березня професійне журі обирало переможців, а глядачі дивилися стрічки у червні, тоді й обрали своїх фаворитів.
Ще одним важливим історичним рішенням організаторів Берлінале стало скасування гендерного розподілу призу за найкращу роль на чоловічу та жіночу. Замість цього присуджувався Срібний ведмідь за найкращу головну роль та роль другого плану.
Наступний великий кінофорум відбувся у Каннах. У 2020-му його скасували через пандемію, а тепер повернули до офлайн-формату з червоною доріжкою та когортою світових зірок. Золоту пальмову гілку отримала французька картина Титан Джулії Дюкорно.
Головний конкурс не виявив безумовних лідерів, яким судилося довге життя на екранах. Проте журі під керівництвом Спайка Лі – першого в історії фестивалю чорношкірого президента суддівської колегії – назвало своїх фаворитів. Зокрема, приз за найкращу режисуру дістався рок-опері Аннетт Леоса Карракса, а приз журі розділили між драмою Ахедове коліно Надава Лапіда та медитаційною роботою Апічатпона Вірасетакула Пам’ять.
Кінофорум у Венеції теж вдалося провести офлайн. Свято кіно на острові Лідо змогли відвідати повністю вакциновані та з негативним ПЛР-тестом. Як і в Каннах, у Венеції працювали мобільні лабораторії для перевірки гостей. Заповнюваність залів обмежили — ліміт становив 50% їхньої місткості.
Легкий флірт та дружній поцілунок: Честейн та Айзек з‘явилися разом на Венеційському фестиваліЗолотий лев дістався француженці Одрі Діван за картину Подія. Це лише її другий фільм у кар’єрі, а приз став цілковитою несподіванкою як для експертів, так і для неї самої. Другий за значущістю приз Гран-прі отримав італієць Паоло Соррентіно за фільм Рука бога. Більшість кіноекспертів віддавали Золотого лева саме йому, але журі вирішило інакше.
Нагадаєте, що там з Оскаром було? Так, але роздача найпрестижніших нагород у світі кіно минула майже непомітно. Режисером-постановником церемонії виступив володар Оскара Стівен Содерберг. Через пандемію її провели не у театрі Dolby, а на залізничній станції Union Station.
Гостей було менше ніж зазвичай, а також скасували всі вечірки, які традиційно влаштовують в оскарівську ніч. Усі номінанти не змогли приїхати до США особисто – для них організували кілька майданчиків в Європі.
Тріумфатором церемонії стала картина Хлої Джао Земля кочівників. Оскара за найкращу чоловічу роль отримав 83-річний Ентоні Гопкінс, який став найстаршим актором в історії, хто отримав статуетку у цій номінації. А ось 73-річна Юн Е-джон стала першою корейською акторкою, яка удостоїлася статуетки – вона перемогла у номінації Найкраща акторка другого плану.
А що з кінофестивалями в Україні?
Вони були, і на втіху кіноманам – в офлайн-форматі. Приміром, першою великою культурною подією після локдауну стало проведення 50-го Київського міжнародного фестивалю Молодість у червні.
За вісім днів було показано 206 різножанрових фільмів у 21 конкурсній та позаконкурсній програмах. Переможців фестивалю оголосили під час урочистої церемонії у кінотеатрі просто неба біля Арки Дружби народів у Києві. Гран-прі за Найкращий фільм та статуетку Скіфський олень отримав повнометражний ігровий фільм Стаючи Моною режисерів Сабіне Люббе Баккер та Нільса ван Кувордена.
У серпні теж у форматі офлайн провели Одеський міжнародний кінофестиваль, акцентом якого було національне кіно. У конкурсних та позаконкурсних програмах фестивалю було показано 65 фільмів. А загальна аудиторія ОМКФ становила 100 тис. глядацьких переглядів.
Церемонію нагородження вперше провели на Потьомкінських сходах в Одесі. Лауреатом головної нагороди 12-го ОМКФ — Гран-Прі стала стрічка Катерини Горностай Стоп-Земля.
Підсумки кіно в Україні
У 2021 році за державної підтримки у прокат вийшло 79 фільмів. Зокрема, перший фільм Олега Сенцова після повернення із російської в’язниці. Його Носоріг взяв участь у програмі Горизонти Венеційського кінофестивалю й отримав хороші, але водночас не надто захоплені відгуки західної преси.
Режисер Тарас Дронь зняв драму про ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад, – Ред.) на тлі війни на Донбасі під назвою Із зав’язаними очима. Водночас це і перший український фільм про ММА. За сюжетом головна героїня, бійчиня змішаних єдиноборств Юлія після загибелі коханого на Сході України зіштовхується з не зовсім адекватною реакцією з боку людей навколо.
Варто згадати й дебютний повнометражний фільм Горностай Стоп-Земля, який окрім перемоги на ОМКФ взяв нагороду 4-ї премії Кіноколо та Кришталевого ведмедя від юнацького журі Берлінале.
Ще одне досягнення підкорилося Аліні Горловій, адже прем’єра її квазідокументальної картини Цей дощ ніколи не скінчиться відбулася на найбільшому міжнародному фестивалі документального кіно IDFA. Там роботу назвали найкращим фільмом у програмі Перша поява.
В основі стрічки історія хлопця на ім’я Андрій Сулейман, який втік разом із сім’єю від однієї війни у Сирії на схід України, щоб згодом потрапити в іншу війну тепер уже з РФ.
Ще однією знаковою документалкою став фільм Сергія Лозниці Бабин Яр. Контекст, що відтворює трагедію Голокосту за допомогою архівних кадрів часів німецької окупації України та наступного десятиліття. Журі у Каннах визнало Бабин Яр. Контекст найкращою документальною стрічкою.
Чого чекати у 2022-му? – Все залежить від пандемічної ситуації, але цей рік довів, що кіноіндустрія здатна виживати навіть у таких умовах.
Наступного року очікують виходу в широкий прокат українські стрічки, які фестивалили цьогоріч, а саме: Носоріг та Стоп-Земля. У березні на екрани має вийти історична пригодницька драма Довбуш від режисера Олеся Саніна, а також картина Я, Побєда і Берлін за книгою Кузьми Скрябіна.
Але лише хорошого чекати не слід, будуть і стрічки, за які вже після трейлеру відверто соромно, а що вже говорити про перегляд. Тож, у новому році нам залишається лише вірити та сподіватися, що якийсь наш фільм увійде до основного конкурсу Канн, Берлінале чи Венеції або потрапить до шорт-листа головних світових кінонагород.
