Украинский мультиартист Дмитрий Монатик (Monatik) написал стих о войне в Украине.
В Instagram он обнародовал видео, на котором запечатлены разные украинские города. На фоне звучит его авторский стих.
— За время войны совсем забыл, но сегодня взял, настроился и вспомнил, что слова и мысли имеют силу! Вот, что сегодня пытаюсь поселить у себя в голове. Хочу поделиться. Хочется верить, что мир придет и мы его увидим наяву, — написал музыкант.
Он отметил, что сейчас очень сложно, но важно не терять веру. Веру в то, что все будет прекрасно у каждого из нас.
***
І навіть якщо в мене залишився лише день
Знай, що попереду усе життя в таких, як я
Назад вже вороття немає
Будинок рідний в раз перетворився на намет.
І вони не забудуть тих очей,
Що закривалися від рук твоїх із злим татуюванням Z.
Сама не раз згадаєш…
Йди геть!
Бо ти вже не така страшна,
сьогодні вперше за ті дні, що нам здаються довгими роками, посміхаюсь.
І посмішку мою запам’ятай
Навіки згадуй уві сні і наяву,
Доки повільно у глибоких водах від самотності зникаєш,
А я стою,
Дивлюсь на тебе і дивуюся,
Це ж треба низько впасти так,
Що діти твоїх птиць-убивць малюють
Я бачив, бачила і ти,
Я вибачаюсь, якщо раптом і драматизую,
Але вуста твої не чесні, честно, кажучи вже не працюють.
(Я впевнений, що ти тепер драматизуєш…)
Прийшла пора тобі піти!
Йди геть
Поглянь, що в мене ти забрала.
Що ти наробила.
Ти розвалила міста в мені, мости в мені,
людей в мені вбила.
А я — стою.
І мрії створюю ще дужче.
І дуже чітко уявляю, як на моїй землі все зажило.
Як обіймаються від щастя рідні душі,
Я чую, як вони сміються,
як забувають все, що їх бентежило.
Я бачу діти бігають у парку,
І пролунала не сирена, а шкільний дзвінок.
Діти усі сіли за парту, мистецтва розпочався в них урок.
Я бачу люди ходять у кіно і на концерти,
Співають в унісон, разом, відверто.
Так шрами на душі і тілі заважають їм,
Глибокі, ті, що ти лишила.
Але вони танцюють і стрибають вище, що є сили.
Біль зникає…
Знаєш…
Ранее стих про Украину написал Иван Дорн. Поклонники артиста оценили его творчество и выразили надежду, что вскоре все наладится.
