Традиційно ввечері 13 січня українці відзначають День Преподобної Меланії. В народі це свято називають Маланкою або Щедрим вечором.
Історія свята
Свято Меланки походить ще з дохристиянської епохи. Згідно зі слов’янським міфом, у мати богів Лади була донька Меланка.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Меланку і сховав у підземне царство. Звільнив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і одружився на ній. Саме тому на наступний день після Меланки святкують Василя.
Традиції свята
У Щедрий вечір дівчата збираються гуртом і щедрують. За традицією вони мають вбиратися в образи міфічних істот – Меланку, Василя та їхніх дружок.
У деяких селах України в цей день готують традиційну святкову страву – кров’янку, яку ще називають Маланка. Також випікають спеціальні хліба Маланку і Василя.
Ходити щедрувати можуть і хлопці. Ця традиція називається – водити Маланку. Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, як правило, переодягнений в жіночу сукню.
У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.
Переодягнені, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити Діда, або Дідуха, – снопи соломи, що стояли в кутку від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
На заміжжя та гроші: обряди на Старий Новий рік 2022