7 січня на телеканалі СТБ о 19.45 відбудеться прем’єра провокаційної програми Мій секрет, у якій Маша Єфросиніна бере інтерв’ю у відомих українських зірок.
Перед стартом проекту Маша Єфросиніна ексклюзивно розповіла про особливість програми Мій Секрет, зізналася, чому наважилася стати інтерв’юером на телебаченні та чи заважає їй у роботі дружба із зірками.
Про особливості проекту Мій секрет
– Мій секрет – це можливість показати зірок звичайними людьми, якими вони, власне, і є. Але я застала багато часів, коли малювався той образ бездоганності, відредагованості. І власне, цей проект покаже їх зовсім із іншого боку.
– Ви знаєте, мені навіть поняття ведуча в цьому плані теж дисонує. Я вважаю себе співрозмовником. Я десятків років сиджу і сиділа на місці своїх героїв. І в якийсь момент я зрозуміла, що із зіркою, в якої є своя аудиторія, про яку ніби-то все ми знаємо, все написано, в неї є свої соцмережі, ти починаєш розмовляти так, як би ти хотіла, щоб розмовляли з тобою.
– Щоб твоя правда не була спаплюжена, щоб до твоїх секретів ставилися з повагою. Щоб людина, яка відкривається перед тобою, знала, що вона довіряє людині, яка перед нею зараз сидить, і що вона ніколи в житті її не образить.
Незважаючи на те, що я, звичайно, буду забиратися в дуже інтимні та секретні речі, в ті, скажімо так, життєві обставини, які багато зірок все своє життя хотіли прикрити і не викривати. Для того, щоб людина відкрилася, не обов’язково бути безкомпромісною жорсткою ведучою, яка ставить некоректні запитання.
Моя практика і моя жага до інтерв’ю показує, що через людяну розмову, через повагу до секретів можна дійти набагато глибше, аніж через провокаційні запитання. І це завжди є моїм челенджем. Тому ведучою так буквально я себе не називаю. Я вважаю, що я інтерв’юер-союзник.
Про дружбу із зірками і наскільки це корисно для проекту
– У цієї медалі є, звісно, дві сторони. В мене з багатьма зірками дійсно дружні стосунки, не приятельські чи світські, а дружні.
– Я дійсно багато чого про кого знаю. І в цьому плані я не можу сказати, що це мені допомагатиме. Тому що це той самий момент, коли в тобі живе і прокидається і людина, яка не може підставити, не може паплюжити дружбу, і журналіст, який точно знає закони жанру, і точно знає, що ти сидиш у кріслі інтерв’юера, а перед тобою зірка.
Але секрети різні. Є секрети, які люди в якийсь момент вирішили з собою до кінця своїх днів пронести. І моя задача зробити так на майданчику, щоб людина зловила той момент, коли вона ще раз собі поставить запитання – А може, їй відкрити?
Тобто я завжди іду до цього моменту. Все одно беру на себе відповідальність підходити до цього, ще раз їй це питання ставити. Але якщо вона вже каже, і тут стовідсоткове ні, я не буду перетинати.
Як правило, сама розмова з будь-якою людиною – це теж відповіді на багато запитань. Є поведінка тіла, вербальні сигнали. Людина говорить правду чи щось приховує. Дуже круто підмічати, що глядач вже все бачить. Тобто, як я кажу, не завжди і потрібна та відповідь. Все показує камера.
– В мене є кілька правил. Я точно знаю, що хамством ти нічого не досягнеш. Хамством в якому сенсі: жорсткою бесідою, коли ти з себе намагаєшся вичавити жорстку журналістку. Ну, ніби це такий образ, ніби це все будуть дивитися. Людина закривається на всі замки.
– По-друге, я точно даю зрозуміти, що я була на твоєму місці. Можливо, і завтра буду. В мене теж є інтерв’ю. Але я точно знаю ціну правді та довірі. Я не дозволяю в інтерв’ю собі ніколи ображати людину. І намагаюся не дозволяти, щоб ображали мене.
Моя теорія в тому, що найбільші й найщиріші відвертості можливі без ось цього провокаційного викриття через хайп. Ні. Я непогано розуміюся на психології. Інтерв’ю змусили мене вивчати психологію. Я її вивчала і вивчаю досі, багато спілкуюся зі спеціалістами вищого ґатунку.
І я вивчаю багато років те, як влаштована психіка людини, яка хоче щось приховати. Тобто я багато в цьому розумію. І я не боюся. Я не боюся ані правди, ані того, що мене образять, ані того, що встануть і підуть із майданчика. Камера бачить все. Іноді не треба говорити.
Про інтерв’ю на телебаченні
– У мене були спроби багато років, ще до народження мого синочка, зробити інтерв’ю на телебаченні. Я потім їх робила. І для професіонала це виклик, зрозуміти, чому в ті часи воно не було сприйнято так, як хотілось сьогодні. Чому в якісь часи люди були не готові?
Люди розуміли, що це телебачення, і мені видають те саме, що й іншим – красиву картинку з ідеальними образами. Ну, тобто це був закон жанру. Зараз він змінився. І тут тобі кажуть: є проект Мій секрет. Ну, як я могла відмовитися? Якщо не я, то хто? Я це люблю.
Я вважаю, що ти ніколи не можеш досягнути певного ліміту свого розвитку в жанрі інтерв’ю. Тому що людині завжди є що сказати. Я вам не відкрию Америку, в кожного є секрети, абсолютно в кожної людини.
– Ось цей шлях постійного непередбачуваного мандрування долею людини – для мене це найвищий професійний кайф. Я ніколи не знаю, куди зайде інтерв’ю. В мене їх були вже сотні. Ти сідаєш, ніби в тебе є сценарій. Але людське життя – це найкращий сценарій.
Про відвертість зірок в інтернеті і на ТБ
– Чи буде легше зіркам відкриватися на телебаченні, аніж в інтернеті? Ненавиджу зарозумілі слова та заяви, чесно вам кажу. Запобігаю банальності та кліше.
– Я хочу дійсно, в мене немає інших слів, аніж сказати, що ми і Мій секрет будемо першопрохідцями. Телебачення існує давно, і лише в наших руках, чи змінимо ми його кліше, чи підемо в старих рамках. І ми будемо зараз, знімаючи Секрет, або ламати це, або іти якимись зрозумілими алгоритмами. Звичайно, я хочу ламати.
