Екс-учасник реаліті Холостячка на СТБ, підприємець та блогер Олексій Тригубенко поділився тим, яку дівчину бачить поруч із собою, як знайомиться з представницями прекрасної статі, а також про те, як публічність допомагає у бізнесі.
Про це читайте в інтерв’ю Тригубенка для Фактів ICTV.
– У чому головні відмінності між реаліті Холостяк та Холостячка?
– Ми всі розуміємо чудово, що обидва проекти – вони про реальне життя. Дуже часто у дівчат, які користуються популярністю, є залицяльники, тобто багато хлопців виявляють інтерес, увагу. Як і в Холостячці, коли за дівчину бореться кілька хлопців, вона серед них вибирає.
По-перше, ми бачимо, як вона ухвалює рішення щодо хлопців: хто їй більше підходить, хто ближчий за духом, із ким їй весело, з ким їй цікаво, у кому вона впевнена, в кому – ні. А з іншого боку – ми бачимо, як поводяться хлопці у конкурентному середовищі.
Тому що у реальному житті, коли боремося за дівчину, ми не бачимо цієї конкуренції, вона залишається за лаштунками. А тут цієї ширми немає – усі хлопці на рівних умовах.
Так само і в Холостяку – як у житті. Щоб не брати повністю ініціативу до своїх рук, дівчина може лише якийсь натяк дати про те, що хлопець їй цікавий, далі чоловік має проявлятися.
– А чи хотіли б ви на себе приміряти роль Холостяка?
– Насправді я й так у житті своєму приміряю певною мірою роль холостяка.
– У вас зараз нікого немає?
– У мене немає нікого. Коли стаєш публічним, дещо складніше знайти свою людину – надто часто буває, що дівчата з різних причин виявляють до тебе інтерес. Іноді – тому що вони побачили картинку на екрані, яка їм сподобалася. Можливо, для когось я можу бути просто трофеєм тощо. Тому я шукаю свою людину, яка буде близькою мені за духом, яка цінуватиме мене за те, яка я людина, і любитиме мене не за мої досягнення чи за проекти, чи за гроші, чи за бізнес, чи за щось ще. А щиро і просто так.
– Як ви навчилися відрізняти дівчат, які до вас виявляють інтерес із якихось меркантильних цілей, і тих, кому ви насправді подобаєтеся?
– Це все проявляється згодом – під час спілкування. На когось більше потрібно часу, а на когось – менше. Деякі дівчата розкриваються одразу, у перші дні спілкування. Ти просто щось питаєш, і коли отримуєш відповідь – розумієш, у чому її фокус, на що вона звертає увагу, що для неї важливо.
І якщо у тебе не збігається пріоритетність із нею, значить, у вас уже різні цінності. Ти тестуєш людину на цінності, коли починаєш знайомитися. Потім, якщо у вас уже починаються якісь стосунки, третя зустріч, п’ята, десята, ти щоразу все-таки придивляєшся до людини і помічаєш якісь моменти, з якими ти не згоден або які ти не вітаєш, або які для тебе неважливі.
Я – звичайний хлопець, не люблю понти. Більше, мені здається, я духовна людина, мені важливий внутрішній світ.
– Які для вас критично важливі моменти у дівчині?
– Мене чіпляє, коли дівчина дуже добре знає собі ціну, красива, доглядає за собою, має прекрасний вигляд, любить спорт, займається своєю зовнішністю, своєю якоюсь справою – неважливо, чим, неважливо, скільки ця справа приносить грошей, головне, щоб вона чимось займалася.
Другий момент: мене дуже чіпляють жіночні дівчата, мудрі, до яких хочеться іноді прямо тягтися, щоб бути на їхньому рівні.
– Як змінилося ваше мислення щодо стосунків після реаліті Холостячка?
– Я можу сказати, що у мене, звичайно, життя трохи змінилося. Але мої пріоритети, цінності, спілкування з дівчатами не дуже змінилися після проекту. Поясню так: у мене були дівчата ще до проекту. Я до цього дуже нормально і спокійно ставився. І коли почалася увага після, я не біг з усіма швидко знайомитись, гуляти, тусити. Я цим навіть не користувався, мені це нецікаво, тому що в мене були трохи інші цінності. Я вже все це переріс.
Тому я спілкувався просто із дівчатами. Звичайно, зміни в тому, що більше уваги, у тебе є підписники в Instagram, тобі пишуть повідомлення, тебе більше впізнають, і це трохи спрощує ті самі знайомства з людьми та інше. Але це не спрощує твоє особисте життя.
– Ви стали досить медійною людиною з того часу, як закінчився проект. Чому обрали для себе такий шлях і що дає вам ця медійність? Дехто відмовляється, закриває Instagram, на ТБ не з’являється.
– Я не обирав шлях медійності. Насамперед я підприємець, тому стежу за трендами, що відбуваються у бізнесі, маркетингу тощо. Я можу своїм прикладом показувати тим самим чоловікам-підприємцям, що потрібно розвивати особистий бренд, треба бути відкритим та щирим із аудиторією.
Сьогодні люди, які будують бізнес та знайомства (у мене дуже багато інвесторів, партнерів), хочуть дізнаватися, хто ти такий насправді. І мої усі партнери та інвестори стежать за мною, за моїм особистим життям, і я з ними комунікую, для мене це важливо.
Я розумію, що якщо бути відкритим, якщо бути публічним, то люди довіряють, це набагато більше тобі дасть якихось перспектив, ніж просто закритися і сидіти вдома. До такого життя, як зараз, я вже звикаю, але спочатку теж було складно. Багато хто з хлопців починає вести Instagram, публічне життя, потім перегорають, перестають це робити. Це ціла робота, це не так просто. Людям чомусь здається, що у нас все легко виходить. Ні! Ми виконуємо багато роботи.
– Як ви вирішили боротися з вигорянням – коли настає період, що нічого не хочеться, а навпаки, все покинути?
– Часто таке стається, потрібно просто намагатися давати собі слабинку, дарувати собі можливість відпочити, перезавантажиться, поїхати кудись на день або два за місто, побути з коханими людьми чи навіть самому, і зробити те, що тобі приносить кайф.
У мене буває таке, коли я одного дня взагалі нічого не роблю. Я за це себе сварю, але це потрібно іноді. Просто, як і всі звичайні люди, можна телевізор подивитися, відпочити, випити пива, погуляти парком, поїхати до батьків. Надприродного я нічого не вигадую.
Дуже багато є блогерів, які, я знаю, розповідатимуть про йогу, медитацію, правильне харчування, а потім ми зустрічаємося на МакДрайві. Я – за те, щоб говорити правду. Прості методи розслаблення – нічого не слід вигадувати.
