Український телеведучий Даніель Салем в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповів, як вирішив вступити до лав ЗСУ, чи мав раніше досвід служби в армії і чи виїжджав він у зону бойових дій.
Також Даніель зізнався, що зробить першим після перемоги.
– Чи міг ти припустити, що РФ почне повномасштабне вторгнення в Україну? Які були перші емоції, коли дізнався, що почалася війна?
– Чесно, зважаючи на те, що був тиждень до того, коли всі обговорювали до 24 лютого – буде чи не буде, я в голові у себе, звичайно ж, не хотів цього, як і будь-який інший українець. Просто не хотів. І коли почалося все, перша думка була – бл*ть.
– Просто не хотілося, та й досі не хочеться. Але зараз це перетворилося на величезну агресію, на величезну ненависть за несправедливість, за цю жорстокість. Я справді не розумію – чому?
– Як ти ухвалив рішення вступити до лав Збройних сил України?
– Мені здається, рішення було ухвалене односекундно. В моїй голові пролетіло все, що Україна подарувала мені: сім’ю, українку красуню донечку, професію, кар’єру можна так сказати. Питання навіть не стояло, ані секунди. Я відразу вирішив, щойно побачив новини, якій вийшли зранку 24 лютого.
– В яких військах ти наразі служиш?
– У мене є дві сторони служби. Я служу в підрозділі поліції у місті-герої Одесі та у розвідці на передовій. Вже з 26 лютого. На другий день війни я пішов у військкомат і наступного дня заступив на посаду.
– У тебе раніше був досвід служби в армії?
– На щастя, я маю бойовий, структурний військовий досвід. Я служив у Лівані в свої молоді роки і думав, що мені ніколи не доведеться одягати форму. Хоча мені це дуже подобається, як і військова структура.
– Я думав, що тоді з армією покінчено, і вирішив, що життя в Лівані для мене закінчено. Я хочу повернутися на батьківщину мами в Україну, в Одесу. Не міг припустити, що війна прийде сюди.
– Ти виїздив в зону бойових дій? Що ти там бачив?
– Найперше, що я хочу сказати, без ілюзій – це просто страшно. Не треба думати, що там все гаразд. Там просто страшно.
– Кулі летять над головою, спимо цілодобово в окопах. Те, що я побачив в очах ворога – це величезне нерозуміння. Навіщо вони тут, для чого, що вони тут роблять. Хлопці, з якими я стояв поруч, неймовірні супергерої – це саме ті супергерої, тільки вони мають форму ЗСУ. В очах видно страх і водночас упевненість. Це круто. Дві різні якості, які, якщо поєднати, отримаєш перемогу.
– Коли я на передовій – у мене все стає докупи. І я ні про що інше не думаю. Не дозволяю думати про сім’ю, про колишнє життя. Ти там, де зараз маєш бути, і все. Це почуття, яке допомагає повернутися. Там жахливо. Страшно, жахливо голосно, і там сирена багато що означає.
– Чи очікував ти, що український народ згуртується і стане монолітом заради спільної перемоги?
– Шалена гордість за наш раціональний розум. Ті люди, які не можуть тримати автомат у руках, прийшли і сказали: Хлопці, я не можу тримати автомат, але я готовий допомагати. Я сильний у цьому. І він застосовує свої навички, сили та допомагає Україні. Це насправді є доказом того, що ми з величезним духом, з правдою, не брешемо самі собі і чітко розуміємо – хто ми такі і навіщо ми тут.
– Величезна гордість за кожного: за медиків, логістів, артистів, волонтерів, журналістів, водіїв, двірників, які просто взялися і роблять те, що роблять. І велике спасибі нашому хороброму президенту. Я вважаю, що він величезний молодець. Він насправді крутий пацан! І за це я відчуваю величезну гордість, і це чудово!
– Чого б ти побажав Одесі та одеситам?
– Дай Боже, щоб в Одесі було все спокійно. Щоб не торкнулося нашого прекрасного міста. На жаль, інші найкрасивіші міста були прямо стерті практично, але, будь ласка, одесити, не ігноруйте сирену.
– Що зробиш першим після перемоги?
– Чесно? Не знаю. Я людина-інтуїція, людина-чуйка. Я думаю, перше – однозначно ми всі обіймемося з тими людьми, з якими стоятимемо поруч. Але якщо говорити про план чи мету, то це, звичайно ж, побачити доньку. Першим ділом. Я зроблю все можливе, щоб це швидко виконати. Літак, дельтаплан – все, що можливо. Я хочу її обійняти. Це для мене найголовніше.
Фото: Даніель Салем