В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV ведучий Україна має талант на СТБ Григорій Решетнік розповів про зйомки шоу, напруження за лаштунками та боротьбу із хвилюванням учасників.
– Який градус напруження та хвилювання зазвичай буває у героїв шоу Україна має талант за лаштунками?
– Дуже сильний градус, оскільки ми маємо справу не лише з талантами, а й з публічними проявами цих талантів.
Зазвичай артистів підтримують їхні рідні та близькі, професії яких дуже далекі від телебачення та сцени. Тому напруження доходить до того, що група підтримки просто мовчить, коли я ставлю запитання. Це відбувається не через те, що їм немає чого сказати. Вони просто паралізовані від побаченого, і я їх розумію.
Взагалі, зараз на українському телебаченні мало подібних майданчиків, бо здебільшого різні масштабні шоу пов’язані із зірками, з тими людьми, які давно в шоу-бізнесі, чию творчість знають. А ми кожному даємо шанс проявити себе в абсолютно різних жанрах.
– Ти людина, яка вміє опановувати хвилювання. Які поради можеш дати учасникам Україна має талант і всім читачам? Як, попри хвилювання, показати себе з найкращого боку?
– Головне, це спробувати! Якщо ви вирішили піти на співбесіду або підкорити своїм талантом певну людину, ви маєте це зробити. Краще шкодувати про те, що зробив, ніж про те, чого не зробив. Як тільки починаєш відтягувати цей момент, ти починаєш сумніватись у собі і боротися зі своїми комплексами.
Також хочу всіх заспокоїти, навіть професіонали хвилюються. Кожен хоче сподобатись іншим, і це нормально! Найголовніше – діяти! Кожна невдала спроба – це наш досвід, ми робимо висновки і рухаємось далі. А хвилювання – це і є боротьба з комплексами.
– Ти як професійний багатодітний батько хотів би, щоб твої діти брали участь у публічних конкурсах або талант-шоу?
– Це тільки за їхнім власним бажанням. Я зараз працюю над тим, щоб вгамувати свої амбіції і пропрацювати свої нереалізовані мрії. Я хочу, щоб мої діти займались якимись видами спорту, я їм пропоную, але не наполягаю.
Ми, батьки, інколи хочемо, щоб наша дитина була талановитою в усьому і найкращою. І ця відповідальність дітей просто вбиває – це тягар для них. У школі відповідальність, вдома – відповідальність. Ми хочемо, щоб вони були універсальними солдатами.
Але дітям потрібно мати дитинство, треба дозволити їм помилятися, не нав’язувати свої нереалізовані амбіції. Я не проти, щоб мої діти брали участь у талант-шоу, але за власним бажанням. Останнім часом я навіть із соціальними мережами обережніший. Бо дуже багато фотосесій, багато проявів, запрошують на різні програми. Ми вже дискутуємо з дітьми, чи хочуть вони, чи ні.
Хочеться побачити і розкрити індивідуальний талант своїх дітей. У мене три сини, три хлопці і вони всі різні. Один любить малювати, інший – грати, а третій – фотографуватися. Тому, це життя, і ця історія дуже відповідальна.
– Багато батьків кажуть, що їхні діти сидять у гаджетах і нічим не хочуть займатися.
– Тут потрібна золота середина. Мої також сидять у гаджетах, дивляться мультики та грають в ігри. Дитині треба дати вибір.
Якщо дитина професійно займається танцями, мріє про сцену, у неї горять очі, то її прихід на Україна має талант – це вже перемога. І не важливо, чи скажуть судді три Так. Вона хоче їх побачити, вийти на сцену і кайфонути від цього.
А батьки, засукавши рукава, кажуть, вона має бути чемпіонкою і має багато працювати, оскільки ми кожного дня возимо її на тренування. А коли я запитую в дитини, яка в тебе мрія, мені відповідають: “Після конкурсу, я хочу поїсти морозиво і подивитися мультик”. Але завтра о 8 ранку її чекає наступне тренування, і це дуже сильно може зламати дитину.
Ми не маємо права позбавляти своїх дітей дитинства, але ми маємо контролювати все, що з ними пов’язано. Я завжди цікавлюся життям своїх дітей. Батьки мають бути справжньою підтримкою, а не вчителями і тренерами.
Наприклад, у мене старший син у вісім років погано читає, але добре рахує. Можна було комплексувати з цього приводу. Але він також неймовірно малює і складає конструктори так, що я досі так не зможу. Тому це погане читання компенсується.
– На Україна має талант приходять не лише діти, а й дорослі. З ким тобі простіше працювати за лаштунками?
– У сенсі психологічної відповідальності – з дорослими. У них більше досвіду, і вони легше сприймають критику.
Пам’ятаю, як в третьому чи четвертому класі ми з дітками виступали в школі. Тоді всіх по черзі викликали в коло, щоб станцювати. Переді мною виступав хлопчик, який займався танцями, тому я на його тлі мав не такий класний вигляд, як мені здавалося.
Була ще одна ситуація. Я три місяці займався бальними танцями, а перед нашим виходом поставили пару, що були чемпіонами міста. Вони так виступили, що я розплакався і більше не вийшов на сцену.
Я розумію, як сильно такі ситуації впливають на дитячу психіку. Тому з дітьми я намагаюся бути обережним, а з дорослими хочу бути більш чесним та правдивим.
– Який випадок чи історія тебе найбільше вразила на Україна має талант?
– Ніхто не забуває про події, які відбуваються на сході України. І коли діти порушують цю тему у своїх танцювальних композиціях, на очі навертаються сльози. Також було багато дуже чуттєвих номерів про кохання.
До нас приходять люди з обмеженими можливостями і, коли людина нічого не бачить, але віртуозно грає на інструментах, одразу розумієш, що багато речей ми недооцінюємо. Але ми маємо брати з них приклад, оскільки життя за будь-яких обставин продовжується.
Або людина, яку оцінили в усьому світі, досі сумнівається у собі. І вона танцює не для всіх, а для своєї мами, яку не бачила 10 років, бо була на заробітках. І я питаю: “Чому ти хвилюєшся, ти ж підкорила увесь світ?”, а вона відповідає: “Гришо, сьогодні в залі моя мама”.
Ось ця відкритість та справжність вражає, я безмежно щасливий, що до нас прийшли саме такі люди. Дуже багато історій, і кожна з них індивідуальна.
– Григорій Решетнік до та після шоу Україна має талант: як ця робота тебе змінила?
– Я подорослішав. По-перше, я тішуся, що у нас все по-справжньому, як і в моїх реаліті Холостяк і Холостячка.
Також я відчуваю велику відповідальність за долі учасників. Мені в соціальних мережах багато пишуть і дякують за підтримку. І мені хочеться їх і надалі підтримувати. Я з великою повагою ставлюся до кожного учасника.
Сподіваюсь, для когось я теж авторитет, бо я також довго йшов до тих цілей, які ставив перед собою. Я заявляв про те, що хочу вести Україна має талант, і мене почули. Треба проявляти себе, показувати свої таланти і йти до цілей. Кричіть у все горло, стукайте в усі двері, ходіть на кожне шоу, ваш талант – це ваш шанс.
– Ти найгармонійніший та найвпізнаваніший ведучий. Як давно ти не боїшся і не хвилюєшся показатися публіці? Коли це в тебе минуло?
– Зараз мені вже допомагає моя впізнаваність, популярність і бекграунд.
Кожного разу я стаю сильнішим, досвідченішим, приймаю нові виклики і готуюся. В жодному разі я не хочу, щоб настав момент, коли я скажу: “Все, я суперпрофесіонал, я не хвилююся”. Саме з цього моменту починається деградація. Але, знаючи свій характер, це прийде нескоро, і я сподіваюся, що кожного разу професійні виклики будуть ще складнішими, а я ставатиму сильнішим.
– Шоу Україна має талант стартує вже 23 жовтня на СТБ. Що чекати глядачам у новому сезоні? Чому вони мають увімкнути це шоу?
– Наше шоу про людей та їхні таланти. Кожному учаснику ми даємо шанс розкритися. Учасники виходять на сцену Україна має талант, щоби продемонструвати свій талант – кожен із них вже переможець.
Ми запустили шоу з нагоди 30-річчя незалежності нашої держави, щоб укотре переконатися, що українські таланти цінують у всьому світі. Ми маємо цим пишатися і кричати, що ми дуже класна нація, що ми дуже сильні, і наші таланти не залежать від віку.
Глядачі будуть вражені! У нас крутий суддівський склад, вражаючі декорації, стільки сил було вкладено в цей проект. Я сподіваюся, що ми виправдаємо очікування усіх глядачів. 23 жовтня о 19:00 на СТБ – це буде феєрія.
