Українська телеведуча та засновниця незалежного Дикого театру Ярослава Кравченко розповіла про свою діяльність та поділилася гендерними стереотипами, з якими їй доводилося стикатися.
Про це телеведуча розповіла Олександрі Кучеренко в ексклюзивному інтерв’ю 33 за 3.
Ярослава зізналася, що може образитися на критику своїх вистав, а її театр починається з провокацій.
Топ-3 найактуальніші теми для постановок Кравченко — теми толерантності, рівноправності та критичного мислення.
– На мої спектаклі приходять люди, які відповідальні за сьогодні та завтра. Думають про себе, країну та майбутнє, — сказала Ярослава.
Засновниця Дикого театру зізналася, що не всі глядачі додивляються її постановки до кінця.
– Буває, що йдуть. Я таких людей дуже поважаю, — зазначила вона.
Мінімально на місяць на театр йде близько 100 тис. грн.
– Український сучасний театр я люблю і дуже в нього вірю, тому за 10-бальною шкалою оцінюю на 8, — сказала Ярослава.
Вона впевнена, що невдовзі український театр зможе стати трендсеттером для світу, оскільки він у нас особливий.
– Якщо весь світ — театр, то Україна в ньому, можливо, суфлер, — зауважила телеведуча.
Кравченко очолює один із проектів ООН за гендерну рівність в Україні. Найбільший стереотип, з яким доводилося зіштовхуватися з приводу жінок, — те, що вони мають готувати, прасувати, але не думати про кар’єру.
– Також щодо чоловіків, які не можуть плакати, а мають завжди залишатися мужніми. Стереотипів дуже багато, – сказала вона.
В українській ментальності телеведучу найбільше дратує те, що люди найчастіше думають лише про себе — як щось вкрасти, зруйнувати, але не думають про те, що залишити майбутньому поколінню.
Ярослава розповіла, що в неї немає машини, столицею вона пересувається на трамваях чи троллейбусах. І якби в неї з’явилося сьогодні $100 тис., вона збудувала б театр.
Три речі, без яких Ярослава не може жити – сон, їжа та секс. Найскладнішим у своїй роботі Кравченко вважає людей, а також зізнається, що боїться кінця світу.
