Отже, ви уже експерт із пляжного відпочинку і вирішили психанути, поїхавши у подорож цією давньою країною.
Усі друзі вам заздрять. Грудень. Єгипет. В Україні — мінус п’ять. А там хоч і не спекотно, але все одно від 10° до 21° тепла.
Ви й самі собі заздрите. Не розуміючи, в яку оборудку потрапили. Адже подорож буде довгою і аж надто інформаційно насиченою.
Єгипет такий відпочинок нині інтенсивно пропагує. Країна фінансово постраждала від коронавірусу, адже туризм до пандемії був однією із найприбутковіших галузей. Нині все не так райдужно, тож туристів намагаються привабити чимось новеньким і в такий спосіб оживити свою економіку.
Якщо зважились – перші поради такі:
- щодо погоди – не дайте назві Єгипет себе обманути. Вечори тут холодні. І якщо вдень можна пройтись і у футболці, то вже після 17.00, коли сяде сонце, ви зрозумієте, що хай і коротка, але зимова куртка зайвою не буде;
- якщо до Єгипту вилітаєте регулярним рейсом, будьте готові назад повертатися також ним. Тобто, скористатись на зворотному шляху чартером, приміром, із Хургади, не вийде;
- всередині країни літають місцеві авіалінії. Вони більш-менш пунктуальні, комфортні та безпечні. А квитків на літак потребуватимете багато. Це може бути не дуже дешево;
- також треба мати багато пам’яті у телефоні, бо захочете фотографувати все;
- кишенькові гроші краще брати дрібними купюрами. Долар тут ходить, але здачу із нього отримаєте єгипетськими фунтами за курсом, що вигідний продавцям. Утім, банкомати працюють справно. Можна зняти фунти і там;
- ну, торгуватися не вчу. Бо ви це вже вмієте.
Наша перша зупинка – Каїр. Із нього найлегше потрапити до долини Гіза. Саме там розташована легендарна піраміда Хеопса та Сфінкс, який її охороняє. Найвища у Єгипті піраміда – одне із семи чудес світу. Піраміда нараховує 210 ярусів і складена із 2,5-тонних блоків. Як це робили єгиптяни 4,5 тис. років тому, звісно, загадка.
Насправді пірамід там досить багато. Серед найстаріших — піраміда матері Хеопса. Її знайшли американські археологи, які проводили розкопки, починаючи із 1902 року, адже територія була засипана піском. Хоч поховання було розграбоване, а мумії так і не виявили, учені припускають, що Хетепхерес Перша була однією із перших правительок, яких муміфікували. Її піраміда – не такої ідеальної форми, як хеопсівська. Гіди розказують, що поховання спочатку були нижчими і більш пласкими, а уже потім давні архітектори винайшли форму, яка збирає найбільше сонячної енергії.
Найстаріша піраміда Гізи відома менше, ніж піраміда Хеопса. Тому торговці сувенірами залишать вас тут у спокої і дозволять ретельніше роздивитися старі камені та залишки стін і колон.
Щоправда, нав’язливий сервіс можна зрозуміти. Другий рік туристів у країні мало. У 2015 році сюди припинили літати росіяни – через авіакатастрофу свого чартеру над Сінаєм. Потім вдарила коронакриза. За цей час потік туристів знизився вдвічі – з шести до трьох мільйонів людей на рік. І тільки зараз все стає на круги своя. Але люди, що традиційно торгують під пірамідами, за цей час сильно збідніли. Так що покататися на верблюді і купити статуетки — все за 1-3 долари вам будуть пропонувати більш ніж наполегливо.
Ще година автобусом — і перед вами Національний музей Єгипетської цивілізації. Від квітня тут виставляють мумії із Долини Царів, що неподалік Луксора.
Їх 20. Це 18 фараонів-чоловіків і дві королеви, серед яких перша і найуспішніша жінка — фараон Хатшепсут. Фотографувати їх категорично заборонено, та і не дуже хочеться, якщо чесно. А от у верхній залі можна подивитись, що фараонам та знаті клали до гробниць. Давні єгиптяни вважали, що людина, помираючи, переходить до іншого світу, тому найнеобхідніше їй клали із собою. Це справжній скарб для істориків, які досить легко тепер можуть відтворити побут давніх єгиптян.
Коли автобусом повертатиметеся до готелю, краще не переглядати численні фото. Озирніться навколо і побачите, як живуть єгиптяни нинішні.
Їхні будинки, переважно, не мають дахів. Ця хитрість допомагає уникати податку на нерухомість. Гіди розповідають, що халупи поряд із Долиною Гіза скоро знесуть і зведуть фешенебельний район, а це уже не так яскраво.
Але це ще не кінець подорожі, далі буде Асуан і численні храми, куди автобусом дістатися проблематично.
До Асуана можна потрапити літаком, а там пересісти на один із кораблів. Круїз коштуватиме від $210 до $480 – і це залежатиме від кількості днів — (від 2 до 5) і від зірковості судна. На нашому було триразове харчування, а от із напоями – дещо складніше. За них переважно доведеться платити додатково – за цінами недешевого ресторану.
Лайнер живе за графіком, в якому прописані і роздача безкоштовних напоїв, і вечірки. Скористатися басейном на верхній палубі взимку навряд чи вдасться: холодно. Але зробити кілька фотографій і роздивитися береги Нілу і побут місцевих можна. Також лайнер зупиниться біля храмів, про які українці чули вкрай мало.
Наприклад, Ком-Омбо. Цей храм почали будувати понад 2 тис. років тому. Тут є два святилища. Одне збудували на честь Бога Крокодила – Себека. Інший — на честь яструбоголового Бога Гора. На стінах можна роздивитися, як вдягалися, і навіть, як лікувалися давні єгиптяни.
Щодо крокодила — то ця тварина була для єгиптян священною. Вона символізувала води річки Ніл, яка влітку розливалася, насичуючи території родючим мулом – і це сприяло гарному врожаю. До речі, чим рясніше розливалася річка, тим вищі податки платили селяни. Поряд із храмом є музей із муміями крокодилів, яким єгиптяни вклонялися.
Вже за кілька годин ви допливете до іншого цікавого храму – Едфу. Він другий найбільший після Карнаку, а дорога до нього від судна – вкрай колоритна. Орендуєте візок, запряжений худющими кіньми, усю дорогу чуєте від кучера знайому фразу: Дайте долар, дайте долар. Із такими самими вимогами до вас підбіжать і діти візника. Та бонусом не через скло побачите, як живуть місцеві, де вони купують хліб, як ходять на шопінг, їздять на віслюках та катають туристів на велотаксі тук-туках.
Храм Едфу – святилище любовних побачень Богині-Корови Хатхур із Богом-яструбом Гором. Щоби створити богам інтим, священнослужителі храму Дендери відправляли до Едфу статую Хатхур і зачиняли зі статуєю Гора на два тижні. У Храмі також була найдавніша у світі бібліотека, а в одній із кімнат була храмова лабораторія. На стінах лишились рецепти мазей. Для фотографій, яких не мають інші туристи, локація дуже слушна. Адже наші поки що доїжджають до Едфу вкрай рідко.
Наступного дня корабель довезе вас до Луксора. Його називають музеєм просто неба. Адже саме там розташований найбільший храмовий комплекс Карнак. За 2,5 кілометра від нього – Луксорський храм. А з листопада їх знову зв’язує Алея Сфінксів. Її почали розкопувати ще 1946 року. Тоді з-під мулу та піску витягли із три сотні сфінксів. Частина із них понівечена, однак нинішні реставратори зібрали із залишків нових. Саме цією дорогою раз на рік ходила процесія, яка уславляла розлиття Нілу. Нині ж чимчикують туристи.
Видихнути пригоду варто б у курортній Хургаді. Та за день відпочити не вдасться – надто багато вражень. Узимку в містечку зовсім не спекотно, однак влізти у воду десь годинки після 10-11 цілком реально. Особливо усвідомлюючи, що вдома дещо холодніше.
