За останні 1,5 року середньорічна температура зросла в Україні на 1,5 градуса. У наступні 30 років, за прогнозами екологів, нашій країні загрожує масове спустошення. Як пристосуватися до життя в нових умовах?
Для того, щоб відповісти на це запитання, журналіст Андрій Борис вирушив до найбільшої пустелі світу – Сахари. Тут у жорстких умовах люди живуть тисячі років.
Подорож дюнами єгипетської Сахари одразу почалася з пригоди. Їзда у таких умовах вимагає хорошої підготовки і відповідної автівки.
Місцевий водій розповів, що для орієнтування у пустелі він використовує сонце в денний час, а вночі орієнтується за зірками. До того ж у пустелі є унікальні камені чи гори, за якими можна визначити напрям.
– Я раніше працював рятувальником на ралі Париж-Дакар. Мені не раз доводилося знаходити людей, які тут губилися. Чесно кажучи, я й сам іноді втрачав орієнтир. Особливо коли туман або піщана буря, – зауважив водій.
Він зазначив, що в такому випадку варто зупинитися і перечекати, поки нормалізується погода. Після – зробити 3-4 кола на автомобілі, щоб перебудувати свій внутрішній компас. Тоді ви зорієнтуєтесь.
Пісок – це ще та проблема! Він буквально лізе в кожну дірку. Крім того, для пустелі необхідно правильно одягнутися. Добре захищає голову і обличчя куфія чи арафатка.
– Замість майки – футболка з довгим рукавом, замість шорт – штани. Це допомагає захиститися від обгорання. Я ще додатково купив армійські чоботи, які носять американські солдати на Близькому Сході. Вони допомагають захистити ноги від всіляких травм від піску, каменів і тварин, які тут вводяться, – пояснив Андрій.
90% території Єгипту – це піски. Тому більшість людей живуть уздовж річки Ніл. Але є й ті, хто облаштувався в оазисах посеред пустелі.
Найзахідніший оазис – Сива, переважно там живуть бербери.
– У Сиві живе 11 племен, у нас – одне з найбільших. У нас інша культура і мова, яку ми називаємо амазір. Ми пізніше всіх в Єгипті прийняли мусульманство, – розповів бербер Алі Гадеді.
О 9-й ранку термометр показує практично 41 градус тепла. Через таку спеку у місцевих сформувався особливий розпорядок дня.
– Жителі місцевого оазису встають занадто рано – зараз о 4-й ранку. І йдуть до мечеті на ранкову молитву. Згодом – повертаються додому, а хтось одразу їде на роботу. Поки сонце не зійшло та не почало пекти, працювати найпростіше, – зазначив Андрій.
Незважаючи на жорсткі умови, люди у Сахарі навіть займаються фермерством. Наприклад, вирощують картоплю, дині, кавуни і багато іншого просто в пустелі, використовуючи крапельну систему поливу.
Система видобутку води в єгипетських оазисах побудована наступним чином. Спочатку шукають западини – зазвичай на глибині від 30 до 100 метрів знаходять воду. Потім вона піднімається у спеціальні басейни, очищається від важких металів і далі каналізацією спускається в городи фермерів.
Коли сонце в зеніті, єгиптяни відпочивають – це може тривати від 15.00 до 18.00. Вони називають цей час калуа – аналог іспанської сієсти.
У таку спеку надважливо знайти тінь і прохолоду. Саме тому єгиптяни здавна будують свої житла цікавими за формою.
– Перше, що допомагає зберегти прохолоду – матеріал. Стіни, по суті, виготовлені з мулу, води та сіна. Це дешево й ефективно. На підлозі здебільшого пісок, який ми поливаємо водою – це робить кімнату прохолодною. Далі розташування вікон – великі зазвичай ставлять з північної сторони. А потім у всій кімнаті роблять маленькі отвори, щоб створювати штучний протяг, – розповів гід-краєзнавець Мухаммед Закарія.
Ключовою є й форма стелі, яка нагадує купол. Вона дозволяє відображати сонячні промені й утримувати хороший потік повітря.
– Після заходу сонця життя тут знову вирує, і так може бути до першої години ночі, – зазначив Андрій.
У цих широтах неможливо напитися водою, тому місцеві п’ють чай.
– У такій спеці є одна велика перевага – відсутність почуття голоду. Серед місцевих я не бачив людей із зайвою вагою. Вони всі немов висушені фініки. А ще у них тут особливий раціон, – констатує Андрій.
Місцевий житель Алі розповів, що вранці натщесерце вони п’ють оливкову олію, тому у них немає зайвої ваги.
– Загалом наш раціон складається із різних овочів і фруктів. М’ясо раз на тиждень, іноді двічі. Молоде покоління не дотримується цієї норми, але старше – так, тому вони живуть довше. Іноді понад 100 років, – сказав він.
Пустеля – красиве й одночасно жорстоке місце. Жити тут можна, але тільки якщо в тіні.
– У людей тут зовсім інше життя, раціон і темп. Якщо в Україні колись будуть схожі пейзажі, тоді доведеться вчитися жити по-новому, – підсумував Андрій.