Робота, зарплати та громадянство: як живуть українські емігранти в Америці

Робота, зарплати та громадянство: як живуть українські емігранти в Америці

Ірина – молода жінка, яка все життя пропрацювала в Україні. Після виходу на пенсію вирішила випробувати вдачу та пошукати кращу долю в Америці. Там пропрацювала 10 років, вийшла заміж, але повернулася назад. Як жила в США українська емігрантка та з якими труднощами стикалася, дізнавалися Факти ICTV.

-У відділі кадрів моєї тодішньої роботи сказали, що скільки б я не пропрацювала на пенсії – на її розмір це не вплине. На той момент у мене ще були сили на авантюризм. Для того, щоб поїхати до Америки, достатньо бути сміливим. Можна навіть не мати грошей на квиток і не знати мови. Натомість, звісно ж, треба отримати американську візу, – розповідає жінка.

Ірина брала туристичну – на півроку. І квитки по $700 – в обидва боки до Нью-Йорка.

-Наявність двох квитків викликає менше запитань з американського боку, щоб отримати візу США. Треба було переконати працівників посольства, що у мене і в Україні все у шоколаді: є нерухомість, мама, дорослий син, рахунок у банку – тож я обов’язково повернусь назад, – згадує Ірина.

Зараз дивляться

– Роботи там я не мала. Приїхавши у Нью-Йорк, звернулась до російськомовних агенцій, яких повно в інтернеті. Мені обрали родину, в якій треба було доглядати дітей. Англійську я трохи знала, але згодом пішла до школи. Сиділа за партою нарівні з дітьми. З дітьми в родині домовилась: я допомагаю вам, ви – мені. Річ у тім, що вивчити мову з такою роботою неможливо, – зауважує жінка.

Всі вихідці з колишнього СРСР – російськомовні, додає жінка.

– Згодом я подружилася зі своїми колегами по цеху: такими ж нянями, як я тут була. Дізналася, що поширена робота для жінок у Нью-Йорку – доглядальниця за старенькими, няня для дітей. Для чоловіків – доглядальник за старенькими, яких потрібно перевертати і піднімати. Усі родини витрати на життя персоналу беруть на себе, годують, якщо треба – діляться одягом. Але і гарувати треба! Прати, прибирати, готувати, – наголошує Ірина.

Ірина отримувала середню зарплату – $100 за день. Вона пригадує, що знала жінку, яка все до копійки висилала дітям в Україну.

– Та шестимісячний термін дії туристичної візи спливає швидко. Можна її подовжити ще на півроку. Якщо не було проблем з поліцією – це можливо. Але рік – і все. Здебільшого шлях до американського громадянства лежить через одруження з громадянином США. Я познайомилась з таким. Його батьки – емігранти з Союзу. За три роки спільного життя я стала американкою. Передусім це дає легальну роботу! Я навіть освоїла орган у церкві! – ділиться жінка.

Через грін-карту треба чекати п’ять років. Якщо це фіктивний шлюб – то така послуга на ринку коштує $25-30 тис. Однак цей нелегальний засіб отримання громадянства в разі виявлення карається законом. Відповідні інституції стежать за такими парами, тож з фіктивним чоловіком або жінкою доведеться жити певний час.

– В Америці для того, щоб заробити на пенсію, треба отримати 40 балів. За часом це – 10 років. За рік можна заробити лише чотири бали. Будь-який дохід – навіть у $350 за місяць – гарантує ці чотири бали. За 10 років можна подавати на так звану соціальну пенсію.

 

Мінімальна сума $500-800 – максимальна від $1 тис., залежно від заробітку. Таких грошей недостатньо, щоб себе утримувати, тож можна претендувати на соціальне житло. Це типу наших “гостинок”, але сусідами будуть неблагополучні сім’ї. Також можна брати талони на харчування, – розповідає Ірина.

Ще існує варіант отримання пенсії за шлюбом. Тобто якщо є документ, що підтверджує 10-річний шлюб з громадянином Америки, то з 62-річного віку держава платить жінці 30% від суми пенсії її чоловіка. У 66 років вона отримуватиме 50%. У разі смерті чоловіка дружина отримує повну його пенсію.

– Однак у чужій країні, далеко від дому і рідних, асиміляція у зрілому віці відбувається досить складно. Чоловік почав випивати. Так, п’ють вони і тут. В Україні я мала престижну роботу, у мене музична освіта. В Америці я – емігрантка. Та й син переїздити до Америки не захотів. Знайшов себе в Україні. Тож я повернулася.

Читайте:

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка