В Україну секонд-хенду завозять щорічно приблизно 135 тис. тонн. Якщо рахувати, що на одній людині може бути приблизно три кілограми одягу, то у вживане можна одягнути 45 млн людей. Тобто вистачить на всіх українців, ще й з сусідам перепаде.
Відкривати секонд-хенди де тільки можна – загальний світовий тренд, що посилився за часів пандемії. За прогнозами експертів, до 2030 року вживаного у продажу буде більше, ніж нового.
Якщо якість ще й за невисоку ціну – то це точно про секонд-хенд. Треба лише вміти правильно шукати.
Як за секунду знайти на секонді дешеве і якісне, розбираємось разом з технологом та стилістом. Ірина Коробченко каже, аби знайти дійсно якісну річ, треба задіяти всі органи чуття. Якісні натуральні тканини – бавовну, вовну та шовк – треба відчувати на доторк.
Ще одна причина популярності секонду – це можливість знайти тут унікальну люксову річ за півціни. Аби відчути себе зіркою подіуму або ж зробити на ній бізнес.
Між тим зірки теж не гребують уживаними речами. Про це точно знає Лідія Захарченко, дизайнерка модного бренду одягу. Бо ж речі для своїх модних показів переробляє з хусток та тканин, куплених на секонд-хенді.
Ресайклинг – або ж іншими словами переробка – зараз у світовому тренді. Бо ж речам, впевнена дизайнерка, варто давати друге життя.
Секонд-хенд для європейців – це вид благодійності. На Заході просто віддають непотрібний одяг благодійним фондам. Ті частину роздають нужденним, решту ж – перепродають. Одяг в Україну везуть з Німеччини, Нідерландів, Британії, Литви, Естонії. Все, що не продадуть у нас, везуть далі.
