Засновник ONE LIFE і бізнесмен Артемій Сурін відправився з командою в експедицію до КНДР (або як ще називають цю країну – Північна Корея).
Про те, що там відбувається, Факти ICTV дізналися на заході Північна Корея. Ми повернулися. Погляд з середини. До слова, Артемій Сурін перебував з командою у КНДР з 22 по 29 серпня. 29 серпня ЗМІ повідомили про запуск КНДР ракети, яка пролетіла над Японією, розпалася на три частини і впала в море.
Далі – пряма мова Артемія Суріна.
Що потрібно для пропуску
– Є північнокорейська віза. Вона не ставиться вам у паспорт, у вас не буде штампа про те, що ви були у КНДР. Видається звичайний окремий папірець. Це і є віза Північної Кореї.
Основна перевірка, яка стосується того, чи можна пускати людину в країну, проходить на саме на етапі отримання візи.
Але одному туди їхати не рекомендую. Краще в команді.
Де взяти візу
У нас немає посольства Північної Кореї. Наразі існує всього три компанії КНДР, які мають право займатися перевезенням в країну іноземних туристів.
Ці три компанії мають свої офіси в Москві, Стокгольмі та Пекіні. У кожної з них є певні квоти. Туристів у КНДР дуже мало, я б навіть сказав – вкрай мало.
В інтернеті ви знайдете посередників для оформлення документів. Але часто це нечистоплотні історії.
Що зробили ми? Уклали контракт з компанією, яка має найбільший авторитет у КНДР. Коли пересклі кордон – переконалися в цьому за тим, як нас зустрічали, і за якістю послуг.
Як зустрічали
– Ми там були, як партійні вожді.
Нам віддавали честь, водили у ресторани, в яких було по 5 страв.
Все це трохи нагадувало потьомкінські села. Було помітно, що капіталістів зустрічають для того, щоб показати найкраще. Якість було дуже гарне.
Безпека у КНДР
Чи небезпечно їхати в Північну Корею? Тим більше, що ми знаємо кричущий випадок, який стався з американським туристом.
Для довідки. 22-річний студент Отто Вомбіер був заарештований в КНДР за зрив плаката. Йому дали термін – 15 років в’язниці. Однак, через 17 місяців, його звільнили. У США тоді заявили, що американець піддавався жахливим тортурам і не міг ні говорити, ні бачити, ні реагувати на оточуючих. Через деякий час Отто Вомбіер помер.
На жаль, ця історія мала місце бути. Плакат був зірваний американцем прям в тому готелі, де ми жили.
Американець зірвав плакат на четвертому поверсі в останній день, коли їхала його група. Напередодні вони дуже добре посиділи – там, на 47-му поверсі є ресторан (деякі наші теж його тестували). Студент був затриманий на вильоті в залі аеропорту.
Це перший випадок, який призвів до загибелі туриста за останні 15 років. А тепер візьміть інші міста і подивіться там на статистику.
Крім того, у Північній Кореї нульова злочинність. Можливо, від нас щось замовчували. Але туристи можуть навіть забувати речі і не переживати, що їх поцуплять.
Ми зруйнували міф про те, що там страшно і небезпечно. Найголовніше – ви ні в якому разі не повинні ображати їхній державний лад та вождів.
Пам’ятаєте, коли помер їхній правитель Кім Чен Ір? Люди вбивалися, ридали, плакали. Нам тоді здавалося, що це так неприродно, дико і постановчо. Але насправді вони саме так люблять своїх вождів.
До речі, гіди, які нас супроводжували, були агентами служби безпеки.
Палац Сонця і релігія
Нам вдалося потрапити до Палацу Сонця – це святиня, головний храм в Північній Кореї. До речі, релігії в країні немає. Головна “релігія” там – це ідея Чучхе, яку проголосив дідусь династії – Кім Ір Сен. Вона полягає в тому, що КНДР – головний народ.
Палац Сонця – величезний комплекс, який не зрівняється, наприклад, з мавзолеєм Леніна. У Північній Кореї Палац Сонця – це об’єкт грандіозного масштабу. По-перше, він сам набагато більше. По-друге, для кожного північнокорейця потрапити до цього палацу є ледве не найвищим досягненням.
Якщо вас мучать кризи екзистенційні (а чи правильно я живу, а що я роблю не так?) – в Північній Кореї ці проблеми не хвилюють. У КНДР вважають: якщо сходив до Палацу Сонця – можна вмирати.
До речі, Палац Сонця – єдиний об’єкт, в якому не вдалося зробити жодного фото. Нас обшукали, забрали навіть кредитні карти.
Палац – гігантизм кубічних будівель з мармуру. Все це на тлі шаленої бідноти навколо. Ми бачили, як місцеві люди туди ходили – у них на обличчі було написано благоговіння перед заповітним моментом.
В одному із залів лежить тіло Кім Ір Сена (дідусь династії, був лідером північнокорейських сепаратистів, сам воював з дружиною).
Уявіть затемнений зал у Палаці. Ти заходиш туди. Звучить певна музика – суміш похоронного маршу з якимось радянським урочистим гімном.
Ви стоїте в темряві, десь попереду знаходиться прозора капсула з вождем.
Читайте: Репортаж із Північної Кореї: як живуть люди в країні, де час зупинився
Потрібно обов’язково бити поклони, коли підходиш до гробу. У цей час заходять північнокорейські жінки, і тоді починаються просто дикі ридання. Уявіть: зайшло 20 жінок і плачуть так, немов у них загинула сім’я. Просто жахливе завивання.
Ми стоїмо в бункері з мармуру, там темно, підсвічується тільки капсула з тілом, і чуємо моторошне завивання жінок.
І ви думаєте: хіба таке можливо у 21 столітті?
Щирість чи постановка?
Однозначно – щирість. Особливо ми це відчули у Палаці Сонця. Повірте, ми теж спочатку шукали підступ, вдивлялися в обличчя і думали, що це постановка. Але це не так.
Люди в Північній Кореї все життя прожили з однією інформацією в голові: без вождів б нічого не відбулося. У їх розумінні Північна Корея оточена імперіалістами – жахливими американцями, і всі навколо їх зараз уб’ють, якби не мудрий вождь. Це тотальна любов, яка може бути порівнянна хіба що з релігією.
У сучасному світі ніде немає такого ставлення до правителя.
(Далі буде)
Фото: ONE LIFE.