Українці у Північній Кореї: Ми не дорахувалися одного туриста, а старий гід – зник

Українці у Північній Кореї: Ми не дорахувалися одного туриста, а старий гід – зник

Засновник ONE LIFE і бізнесмен Артемій Сурін відправився з командою в експедицію до КНДР (або як ще називають цю країну – Північна Корея).

Про те, що там відбувається, Факти ICTV дізналися на заході Північна Корея. Ми повернулися. Погляд з середини. До слова, Артемій Сурін перебував з командою у КНДР з 22 по 29 серпня. 29 серпня ЗМІ повідомили про запуск КНДР ракети, яка пролетіла над Японією, розпалася на три частини і впала в море.

У першій частині історії було про те, що потрібно для пропуску у Північну Корею, де взяти візу, як зустріли туристів, чи безпечно там і що знаходиться у Палаці Сонця – гігантському спорудженні, куди мріє потрапити кожен житель КНДР. Обережно, спойлер: там всі плачуть і лежить капсула… з тілом!

Далі – пряма мова Артемія Суріна. Частина 2.

 

Як дістатися в КНДР

– Основних варіантів – два. Летіти через Москву або через Пекін. Напівпорожні літаки, в нашому випадку 3/4 місць було вільно.

Наземним шляхом в Північну Корею ніяк не потрапити. Кордон з Південною Кореєю – це мілітаризована зона. Морських шляхів теж немає. Країна знаходиться в глибокій внутрішньої ізоляції.

 

Що з прикордонниками

Огляд на кордоні проводився вибірково. 75% туристів з групи попросили відкрити сумки.

Навіть в Австралії, Ізраїлі обшукують сильніше. Не було упередженого огляду. До речі, прикордонники КНДР говорили російською мовою і шукали вони, насамперед, книги і матеріали західних видань про Північну Корею.

Будь-яка література, яка висміює Північну Корею, вилучається. А якщо є якісь серйозні образи на адресу країни та її керівництва – вважайте, що у вас з’явилася перша проблема.

Оформлення групи з 13 осіб зайняло менше 30 хвилин.

Телефони не забирають. Щоправда, дрони не можна туди завести. До правління Кім Чен Ина все було жорсткіше – смартфони, камери, фотоапарати та іншу техніку вилучали. Зараз все набагато ліберальніше.

Ми провезли через кордон все, що було у нас. Але професійну техніку (величезні камери, наприклад) туди взяти з собою не можна.

 

Перші хвилини в країні

Аеропорт – дуже чиста і акуратна будівля, немов у Європі.

Перше, що побачили вийшовши з нього – це ж, батюшки, новий чорний Lexus! Джип! Ну нічого собі! Дивимося далі – стоїть Audi A8. У нас шок…

Звичайно ж, всі подумали, що це розіграш, Потьомкінські села спеціально для туристів – люди, автопарки, вулиці і все інше. Втім, це була помилкова думка.

 

Транспорт у Північній Кореї

Насправді з транспортом ситуація сумна. Північнокорейці не мають права володіти ним. Виняток: якщо держава подарувала автомобіль за особливі заслуги (насамперед, військовим).

Військовий – це найбільш шанована професія в Північній Кореї, до речі.

Найвідоміший міф: у Північній Кореї машини їздять на дровах. І так, нам вдалося знайти таке авто. До речі, гіди дуже болісно реагували на те, що ми намагаємося зняти на камеру таку машину.

 

Гіди в КНДР

Взагалі, гідам з нами довелося несолодко. Але, порівняно з іншими, наші супроводжуючі були ще нічого, і ми могли іноді щось знімати на відео і робити фото.

Інші групи скаржилися, що їм все забороняли, а зранку була “лінійка”. Гіди навіть можуть оцінити ваш одяг: якщо ви одягнені неправильно – йдете переодягатися.

Можливості вийти кудись без гідів немає. Навіть увечері. У Північній Кореї гід вас супроводжує завжди. Йдеться про те, що потрібно узгоджувати навіть похід в туалет.

Був курйозний випадок: ми сидимо в автобусі, і один з наших пішов в туалет. Його гіди не дорахували. Через кілька хвилин дізнаються, що ми вже вирушили, а в автобусі не вистачає однієї людини.

У Північній Кореї це пахне трибуналом для гідів. Ми робимо велике коло, повертаємося і бачимо зниклого туриста. Біля нього стояв вже інший гід (куди подівся колишній – незрозуміло).

Якщо ви десь загубитеся – вас швидко знайдуть. Довго на вулиці не простоїш – завжди знайдуть вас гіди, поліція чи хтось інший, але в будь-якому випадку – залишитися одному нереально.

 

Чи можна робити фото та відео

Практично все в Північній Кореї при бажанні можна зняти. Не треба бути для цього Джеймсом Бондом.

Але на деяких місцях потрібно “не палитися” – наприклад, робити вигляд, що щось почухав або просто подивився в телефоні, а насправді знімати.

Нам навіть вдалося зняти військових, хоча це заборонено в КНДР. Але ми фотографували, зокрема колони машин з військовими.

Маючи телефон, бажання і адекватних гідів, ви зможете фотографувати все. Але йдеться не про професійні камери, штативи тощо.

 

Зв’язок та інтернет

Інтернет у Північній Кореї недоступний для місцевих жителів. Вони не мають права користуватися ним. Але мобільний зв’язок є. І навіть смартфони – правда, не Apple або Samsung, а китайські аналоги.

Але якщо ви турист – є можливість бути в Північній Кореї на зв’язку і в інтернеті.

Вам потрібно поїхати в центр зв’язку і телекомунікацій в Пхеньяні. До речі, іншого способу отримати зв’язок немає. Оскільки в цей офіс заходять іноземці – інтер’єр будівлі красивий.

Там можна купити sim-карту місцевого оператора за $120. Інтернет-пакет коштує $80. Його обсяг – 50 мегабайт. Бажаєте 1 гігабайт? Ціна близько $500.

Після замовлення послуги – потрібно передати смартфон через віконце. Там северокореец вставляє sim-карту і налаштовує пакет. До речі, звертатися вони вміють з усією технікою, з Apple в тому числі.

Біля віконця є маленька табличка, де невеликим шрифтом написана важлива річ – перелік заборонених “ворожих” сайтів. Серед них – Facebook, Instagram, YouTube, Google і так далі. В основному, у списку південнокорейські і американські сайти.

(Далі буде)

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка