Учені з’ясували, що під поверхнею Меркурія може перебувати шар алмазів завтовшки до 18 км (11 миль). Про це свідчить нове дослідження.
У надрах Меркурія знайшли 18-кілометровий шар алмазів
Алмази могли утворитися після того, як сам Меркурій перетворився на планету близько 4,5 млрд років тому із закрученої хмари пилу і газу в тиглі середовища з високим тиском і температурою. У цей час, як вважають, молода планета мала кірку з графіту, що плавала над глибоким магматичним океаном.
Група дослідників відтворила це палюче середовище під час експерименту за допомогою машини, яка зазвичай використовується для вивчення поведінки матеріалів під екстремальним тиском, а також для виробництва синтетичних алмазів.
– Це величезний прес, який дає нам змогу піддавати крихітні зразки такому ж високому тиску і високій температурі, які ми очікуємо отримати в глибині мантії Меркурія, на кордоні з ядром, – сказав Бернар Шарльє, завідувач кафедри геології Льєжського університету в Бельгії і співавтор дослідження.
Команда помістила синтетичну суміш елементів включно з кремнієм, титаном, магнієм і алюмінієм – всередину графітової капсули, імітуючи теоретичний склад надр Меркурія в його ранні дні. Потім дослідники піддали капсулу тиску майже в 70 тис. разів більшому, ніж на поверхні Землі, і температурі до 2 тис. градусів за Цельсієм, відтворивши умови, які, ймовірно, існували поблизу ядра Меркурія мільярди років тому.
Після того як зразок розплавився, вчені вивчили зміни в хімічному складі та мінералах під електронним мікроскопом і відзначили, що графіт перетворився на кристали алмазу.
За словами дослідників, цей механізм може не тільки дати нам більше інформації про таємниці, приховані під поверхнею Меркурія, а й про планетарну еволюцію і внутрішню структуру екзопланет зі схожими характеристиками.
