Ви можете ходити на курси ІТ після основної роботи, але цього недостатньо. Доцільніше назбирати грошей, полишити роботу й упродовж 1,5-2 років зосередитися на перекваліфікації. Однак що конкретно робити?
…Так вважає керівник школи UNIT Factory Валерія Заболотна. В інтерв’ю Фактам ICTV вона розкриває інноваційний формат навчання, а також дає чіткі поради, які безпосередні компетенції треба опанувати, аби вам пристойно платили.
– Навчальний заклад UNIT Factory працює 24/7. 1 січня також. Не дивуйтеся. Ми не працюємо у загальноприйнятому “фабричному” форматі масової освіти, хоча і називаємося Factory. Класично в академічній освіті студенти заходять в аудиторію по дзвінку, в однаковому темпо-ритмі вчаться на парах, і одночасно йдуть з них. Ми ж віримо, що людина, яка довше сприймає інформацію, не обов’язково гірша.
– Хіба UNIT Factory – масова освіта?
– Цей формат треба зробити доступним для всіх. Є люди, які не закінчували елітних шкіл або не мають грошей на навчання. Живе дитинка в селі і не мріє, що може навчатися в Києві на програміста…
– Ви вважаєте, що дитинка приїде в Київ, сяде за ваш iMac і вчитиметься програмуванню?
– Абсолютно так. 50% сьогоднішніх студентів UNIT Factory – гуманітарії. До початку навчання вони взагалі не знали про кодинг, окрім того, що знає пересічний українець.
– Навіть не знали, що таке SQL?
– Навряд чи.
– Яке перше завдання для перевірки?
– Логіка і пам’ять.
Пам’ять – тести на те, як ви захоплюєте інформацію.
Логіка – це побачити закономірності та вибудувати певний алгоритм дій.
У Франції у наших колег, наприклад, вхідний бар’єр суттєво нижчий нашого. Там іще екстремальніший підхід до цього формату. Вони вважають, що ця школа є певною можливістю для всіх спробувати себе.
Програміст – це ж не лише людина, яка займатиметься неймовірно складними речами…
– Як на мене, це написання коду.
– Так. Ви можете писати програму, яка оптимізує процес в будь-якій діяльності. Наприклад, написати програму для адаптації нових співробітників у великій компанії – процес проходить легше і не потрібний великий штат співробітників HR відділу. Є високорівневі мови програмування з низьким порогом входу (наприклад Python), проте і за допомогою них можна розробляти неймовірно складні програми. А можна користуватись шаблонами для створення сайтів і, до речі, добре заробляти.
– Коли ви починаєте вчити студентів програмуванню?
– З першого дня. Але спочатку треба пройти відбір онлайн та особисту зустріч офлайн.
– Кого ви не берете?
– Рік тому звертали прискіпливу увагу на поведінкові моделі. Наш формат передбачає комунікабельність і здатність працювати з іншими людьми. Під час відбору ми звертали увагу на софтові навички й не брали людей, які, як нам здавалося, не можуть утримувати увагу довгий період часу (наприклад, кілька годин поспіль), не вміють працювати в команді задля єдиного результату.
Водночас уже під час першого року ми зрозуміли, що всі стереотипи – умовні. Є кілька яскравих прикладів, коли нам здавалося, що людина на межі, радше “ні”, аніж “так”, а потім яскраво себе проявили. Не завжди людина розкривається за декілька годин. До того ж наша програма стимулює розвиток всіх необхідних навичок. Тож тепер ми орієнтуємося більше на мотивацію.
– Є штамп, що типовий програміст – це задрот. Ви шукаєте посидючих також?
– Було би добре, аби люди були посидючими. Останній етап випробування – тестовий “басейн” упродовж 4-х тижнів, коли потенційні студенти працюють в навчальному кластері, ламає стереотипи і в самих людей.
На цьому етапі, до речі, рейтинг студентів, які мали досвід програмування, зазвичай вищий, аніж у тих, в кого його не було. Але якщо взяти прогрес, то часто ситуація прямо протилежна. Й ми не відбираємо за рейтингом. Все набагато цікавіше, усіх секретів не розкриватиму.
– Що саме роблять студенти упродовж 4-х тижнів?
– Для початку вивчають мову програмування С. Ні в яких інших умовах ви її за місяць не вивчите. Це дуже напружений період. Студенти орієнтовані на сприймання інформації, постійно спілкуються один з одним, пояснюють, дискутують. Через те, що завдання накладаються, в програму вшита конструктивна невдача, студенти вчаться розставляти пріоритети, ефективно розподіляти час, ефективно комунікувати.
Стандарту як такого у нас немає. Але в середньому студенти проводили по 10-14 годин на день в школі упродовж перших чотирьох тижнів.
– Є точка зору, що гуманітаріям не варто перекваліфіковуватися під чистого ІТшника, бо він не зможе конкурувати з людьми, які мають базову освіту. Погодитеся?
– Ні, це стереотип. Справді, є ті види програмування, які потребують серйозної бази (big data, штучний інтелект, наприклад).
Тим, хто має технічну освіту, на початку буде трохи легше. Але недовго і не обов’язково.
Ми думаємо, що ІТ – ближче до мистецтва, аніж до науки. ІТ – це світ, який обмежений лише уявою людини. В ньому можна придумати будь-що. Саме через це не обов’язково потрібен науковий підхід. Точно потрібна креативність і вміння логічно мислити.
Звичайно, математика потрібна. Але точно не всюди. Більше того – наші гуманітарії, працюючи над проектами, піднімали підручники з векторної геометрії.
– Назвіть напрямки, де математика, знання точних наук – не пріоритет?
– Фронт-енд, QA, мобільні додатки і взагалі будь-який напрямок, де не потрібно робити складні математичні розрахунки, створювати надскладні алгоритми.
– Який відсоток людей ви відсіюєте?
– Є люди, яким не підходить наш формат. Їм комфортніше не самим вишукувати інформацію, а коли їх ведуть “тунелем”. Але програмування потребує самостійної роботи. Тож на “басейнах” у нас відсіялося близько половини слухачів.
Головна причина, чому самі люди відмовлялися від навчання в UNIT Factory – неможливість приділяти цьому достатньо часу. Треба вчитися 50-60 годин на тиждень (типовий робочий тиждень офісного працівника – 40 годин. – Ред.). Це full-time job. Ми нікого не перевіряємо і нічого не забороняємо. Але не рекомендуємо поєднувати з роботою чи навчанням full-time. (Навчання в Unit Factory безкоштовне. – Ред.)
– За скільки часу можна пройти перекваліфікацію?
– Ви й самі можете достатньо швидко пройти курси для програмістів. Наприклад, дистанційні курси Стенфорда, MIT або офлайнові BIONIC University, GoIT. Залежить від того, чого хочете досягти. І йти працювати. QA-тестувальником, приміром.
Можна достатньо швидко цьому навчитися. У нас же більш фундаментальна освіта, не перекваліфікація. І навіть якщо людина змінює професію, ми не є швидким рішенням для перекваліфікації.
Час? Залежить від зусиль. Я категорично проти узагальнень. В UNIT Factory треба навчатися до трьох років. Але не скажу точно скільки, бо не знаю. У середньому, орієнтир – на три роки з двома стажуваннями по півроку кожне в реальній компанії на реальному проекті.
– Ще ж треба жити за якісь гроші.
– Так. Треба врахувати, що велика кількість наших студентів живе за рахунок батьків. Я розумію ваше застереження, але так – в житті треба робити вибір й інколи він не найприємніший.
Хочеш закінчити швидше – приділяй більше часу.
Маю чимало прикладів, як минулого року до нас приходили люди й казали, що не можуть піти вчитися, бо відсутня фінансова подушка. Але цьогоріч повернулися.
– Що змінилося?
– Вони підготувалися до цього періоду фінансово. Прийняли свідоме рішення.
– Я – журналіст. Через рік зможу заробляти в ІТ?
– Думаю, так. Якщо докладете достатньо зусиль.
– А якщо я 8 годин відпрацьовуватиму як зараз, а на навчання ІТ виділятиму кілька годин – 2, скажімо?
– Результати будуть набагато гірші. Чогось навчитеся. Але буде важко. Знову ж таки, складно робити висновок, бо не знаю, як ви навчаєтесь. Кожна людина унікальна.
– Курси обіцяють результат за 2-3 місяці. Але найчастіше люди не можуть знайти роботу навіть після них. Який рівень кваліфікації повинен бути, аби я заробляв тисячу доларів на місяць в ІТ?
– Не хочеться обманювати читачів. Я знаю, що є люди, які можуть достатньо швидко опановувати мови програмування і непогано заробляти навіть на фрілансі. Але все одно, для того, щоб бути фахівцем, впевненим у собі, потрібна база.
Ми починаємо з низькорівневої бази, працюємо в консолі, надаємо розуміння того, як думає комп’ютер. Це важливо.
Всі студенти починають з одного базового рівня в незалежності від того чи був у них попередній досвід чи ні. Вони часто пручаються, особливо ті, хто вже працював з деякими мовами програмування. Ми всіх змушуємо спуститися, пройти базові речі.
Після засвоєння фундаментальних знань вони можуть освоювати високорівневі технології.
По суті, маючи базу, людям байдуже які технології використовувати. Вони розуміють задачу. Й те, де шукати потрібну, для її реалізації, інформацію.
– Як обирати школу або курси?
– Залежить від цілей.
– Ціль – проста: заробляти тисячу доларів за місяць. На навчання можу витрачати по 2-3 години на день.
– Якщо ви хочете витрачати по кілька годин, то, можливо, узагалі не потрібно ходити на курси чи в школу. Є велика кількість відкритих онлайн-програм від провідних університетів (навіть з допоміжними чатами). Я рекомендую наш формат.
Але є проблема. Я не вірю в онлайн-форми навчання. Статистика свідчить, що онлайн-курси закінчують до 6% тих, хто починає. Чому кидають? Бо втрачається мотивація.
– Нахрапом ІТ не візьмеш? Треба виділяти рік на серйозне навчання, кидати роботу…
– Не обов’язково кидати! Можна і суміщати. Проте варто розуміти, що на двох стільцях одночасно довго сидіти не зручно. Ефект не той. Звичайно, можна піти на курси, де освоїти вузьку спеціальність на окремій технології, наприклад розробка веб-сайтів чи фронтенду. Але мови та технології зміняться і експертиза застаріє. Мета нашого формату – сформувати базу і навчити швидко вчитися.
В системі UNIT Factory на рівень Junior можна спробувати вийти за 1,5 року. З нуля.
Тож півтора-два роки суто навчання, після яких ви будете насправді спеціалістом високого рівня, це не так і багато.
– В яких нішах найбільша конкуренція?
– Web, QA. Куди точно треба рухатися: big data (оперування великими обсягами даних).
– Ви відчуваєте конкуренцію на освітньому ринку?
– Ми особливі, революційний проект. Минулого року ми набирали 300 осіб, при цьому за перші два тижні відбору надійшло 11 тис. заявок.
– Тобто, до вас потрапити фактично нереально?
– Реально. Бо заявки – це одне. Далі йдуть тести. Їх не проходить успішно більше половини заявників.
– Цьогоріч ви набираєте 500 студентів. Для України – це багато чи мало?
– Дуже мало, але це будуть особливі люди. Мені здається, вони й ширитимуть методологію й підхід навчання.
Що вони вмітимуть? У них є висока толерантність до неструктурованих завдань, бо з ними вони стикаються щодня під час навчання. Вони стресостійкі. Точно вміють працювати в командах.
– Україна – ІТ-держава?
– Може нею стати. У 2016 році у нас ІТ-курси і навчальні заклади випустили 35 тис. фахівців з ІТ.
У нас шансу немає, як у країни, якщо йти в інші напрямки: всі будуть діджиталізуватися. Всі сектори економіки та індустрії. Всюди будуть потрібні розробники.
Мені здається, що через 5-7 років не вміти написати простий код буде те ж саме, що не й не вміти писати чи читати. Саме тому в західних школах програмування додають до програми навчання.
– Тобто, ви мені радите назбирати грошей, покинути роботу й витратити хоча би півтора року на перекваліфікацію в ІТ?
– Принаймні це перспективніше☺
Ростислав Буняк