За допомогою вестерну «Хороший, поганий, злий», де знімався Клінт Іствуд, науковці з’ясували: мавпи та люди у фільмах звертають увагу на одне й те саме, хоча їхні мізки влаштовані все ж по-різному.
Актор Клінт Іствуд навряд чи здогадувався, що колись його робота допоможе досліджувати еволюцію мозку. Майже за 50 років після виходу стрічки «Хороший, поганий, злий», фрагмент фільму використали для порівняння реакцій людини та мавпи.
Виявилось, що, переглядаючи однаковий уривок, і мавпи, і люди, звертали увагу на ті самі деталі.
«Коли показували дії руками – актор бере якусь річ, наприклад, пістолет, чи щось таке – і люди, і мавпи дивилися саме на цю дію. Я здивувався, думав, це просто збіг. Але коли той самий пістолет з’являвся в іншому епізоді, люди та мавпи теж дивилися на нього», – каже науковець Вім Вандаффел.
Фільм «Хороший, поганий, злий» вчені обрали не вперше – раніше на цьому прикладі вони вивчали тільки мозок людини. А цього разу мали з’ясувати, чи справді мавпи і люди реагують на інформацію одними і тими ж ділянками мозку.
Люди дивилися фрагмент фільму один раз, а мавпи – цілих шість, поки науковці порівнювали реакції. Виявилось, що всі піддослідні сприймають побачене однаковими ділянками. Проте вони в різних частинах мозку. Ця відмінність спростовує попередню гіпотезу – про те, що людський мозок такий самий, як мавпячий, тільки більший.
«Ми виявили несподівані відмінності, людські та мавпячі мізки таки різні. Отже, треба дослідити детальніше, що там відбувається», – говорить науковець Вім Вандаффел.
Наступне завдання цієї групи науковців – уточнити, чи містить мозок людини якісь особливі, властиві лише людському виду пізнавальні та рухові здібності. Мавпи без уваги також не залишаться: у них учені шукатимуть ті ділянки мозку, що відповідають за впізнавання облич.//Марічка Лотоцька, «ФАКТИ», ICTV