В Естонії, як і в багатьох колишніх республіках СРСР залишилась велика російська громада. Нерідко тут виникають міжетнічні тертя які підігріває роспропаганда. Та на відміну від України чи тієї ж сусідньої Латвії тут російські канали чи соцмережі не блокують.
На думку президента Естонії владі вдалось отримати лояльність неестонського населення завдяки почуттю безпеки та комфорту. Оскільки рівень життя в Естонії найвищий серед пострадянських країн.
Дивіться: Хакерські атаки Росії. Конгрес США виділив $425 млн на кібербезпеку виборів 2020
Та незадоволених росіян навіть у ситому Таллінні знайти неважко. У 2007 році Естонією прокотились масові протести та сутички за участі російської молоді. Вони були обурені перенесенням із центру Таллінна пам’ятника радянським солдатам.
Одна людина загинула, сотні отримали поранення, більше тисячі було заарештовано. В історію ті дні увійшли як Бронзова ніч. Протести підтримувала Москва. Діяла їхня пропаганда та хакери, які організовували атаки на естонські урядові сайти. Через соцмережі людей підбурювали до протестів.
Після цих трагічних подій при Міністерстві оборони Естонії були створені кібервійська. Також були значно вдосконалені урядові сайти та система моніторингу, щоб заздалегідь виявляти небезпеку і вчити громадян як правильно користуватись інтернетом аби не потрапити на гачок.
Вміти відрізнити брехню від правди та чесність від маніпуляції навчають сусідів естонців – фінів мало не з пелюшок. Фінляндія – один із технологічних лідерів у світі. Її компанії є об’єктами комерційного шпигунства, а на державні органи регулярно проводяться кібератаки. За даними місцевої розвідки найбільша загроза походить від Китаю та сусідньої Росії.
Основним полем бою стали соцмережі і псевдоновинні сайти, які поширювали фейкову інформацію про мігрантів зі сходу які нібито захоплюють Європу. Завдання – посіяти напругу, розбрат та істерію довкола гарячої теми.
Хоч фейкові новини і боти сіють напругу, але на фінське суспільство вони мають обмежений вплив. На останніх виборах популісти, яким накручували популярність фейки, так і залишились опозицією.
Можливість застосувати фінський та естонський досвід боротьби з дезінформацією та кіберзлочинністю в інших пострадянських країнах обговорювали зокрема на медіаконференції, яка пройшла днями в Гельсінкі.
Захід, який був організований за підтримки Єврокомісії, зібрав учасників з країн Східного партнерства – зокрема й України.
Один зі спікерів форуму керівник організації СтопФейк Євген Федченко каже, що Україну не раз занижували у рейтингу свободи слова через блокування російських ЗМІ. Але в умовах війни це найдієвіший спосіб боротьби із пропагандою.
Медіаграмотність як в Естонії чи Фінляндії в Україні вже викладають в кількох школах, але це довгострокова перспектива.
Кількість брехливої інформації за підрахунками експертів зростає з року в рік. Лише у соцмережі Twitter російська фабрика тролів наплодила від початку війни з Україною понад 10 млн фейків. У цьому морі брехні годі загубитись і медіаграмотній людині.
Нагадаємо, Володимир Зеленський підписав ухвалену РНБО програму щодо посилення кібербезпеки.