Щороку 6 червня українські ЗМІ святкують професійне свято – День журналіста.
Для усіх працівників засобів масової інформації найважливішим у роботі є визнання, тому не дивно, що виникнення свята пов’язане із визнанням Спілки журналістів України у міжнародних колах.
Факти ICTV розповідають історію виникнення та як зараз святкується День журналіста 2020.
Читайте: Календар державних свят на 2020 рік
Спілка журналістів України
6 червня 1994 року українську Спілку журналістів України офіційно прийняли до Міжнародної федерації журналістів, що символізувало визнання українських ЗМІ окремо від інших, уже пострадянських держав.
Національна Спілка журналістів України утворилася ще у 1959 році рішенням Ради Міністрів УРСР.
У радянські часи спілка видавала власний журнал Журналіст України. За час свого існування організація провела 14 З’їздів журналістів України, членами яких були понад 7 тис. працівників газет, видань та телебачення.
Роль Леоніда Кравчука
Попри переконання, що організація була позапартійною, вся діяльність Спілки журналістів України пильно контролювалася відділом пропаганди і агітації ЦК КПУ.
З 1980 року цей відділ очолив Леонід Кравчук.
Після розпаду СРСР, в 1994 році, саме він вже як президент України підпише указ про створення професійного свята для українських журналістів.
Цікаво, що приставку “національна” організація отримала лише у 1998 році.
Спілка журналістів зараз
Наразі НСЖУ комунікує із найвідомішими міжнародними організаціями: ООН, ЄС, із Міжнародною та Європейською федераціями журналістів тощо.
Також спілка бере активну участь у громадському житті України, пропонуючи та готуючи зміни до Конституції у сфері прав журналістів та ЗМІ.
Щорічно НСЖУ вшановує пам’ять одного із найвідоміших журналістів України Георгія Гонгадзе, справу зникнення та вбивства якого розглядають майже 20 років.
З роками про співробітників ЗМІ, як і про фахівців будь-якої іншої сфери, з’явилося чимало стереотипів. У День журналіста 2020 Факти ICTV вирішили розвінчати десять найпопулярніших упереджень про журналістів та працівників медіаіндустрії.
Зокрема, існують думки, нібито журналісти є кращими знавцями усіх галузей, ніколи не запізнюються, до виконання будь-якого завдання підходять виключно із творчої точки зору.