Свого часу чимало українців вирушили підкорювати мекку світового кіно – Голлівуд, і декому це вдалося – Ольга Куриленко, Віра Фарміга, Міла Куніс та Іванна Сахно.
Факти ICTV пропонують вашій увазі інтерв’ю з українською та голівудською актрисою Іванною Сахно, яка на десятому Одеському кінофестивалі увійшла до складу журі Міжнародної конкурсної програми разом з ірландським актором Баррі Вордом, бельгійським режисером Петером Бросенсом, грузинським режисером Наною Еквтімішвілі та директором кінофестивалю у Карлових Варах Карелом Охом.
21-річну Іванна Сахно український глядач може пам’ятати за картиною Іван Сила (реж. Віктор Андрієнко), блокбастері Тихоокеанський рубіж 2 (реж. Стівен С. ДеНайт) та Шпигун, який мене кинув (від режисера Сюзен Фогель).
У 15-річному віці Іванна разом з батьками переїхала до США, де закінчила престижну школу театру та кіно Лі Страсберга.
В екслюзивному інтерв’ю сайту Факти ICTV Іванна поділилася першим досвідом у ролі журі, планами на майбутнє та співпрацею з українськими режисерами.
Ви вперше у ролі журі. Як це – оцінювати роботи своїх колег за цехом?
— Це, звичайно, дуже важливий досвід. Щойно я дізналася, що буду їхати до Одеси на кінофестиваль, одразу з’явилося відчуття відповідальності та цікавості, з ким я буду співпрацювати. Разом зі мною у журі дуже розумні, талановиті люди з обширним світоглядом. Після перегляду фільмів було цікаво їх обговорювати, десь ми погоджувалися щодо деяких деталей, а десь ні. Для мене це відкривало щось нове, навіть щодо фільмів.
Фото: ОМКФ
З ким із режисерів хотілося б найбільше попрацювати у майбутньому?
— Звичайно, є класики, яких ми всі знаємо, з якими хочеться попрацювати – Девід Лінч, Мартін Скорсезе – це ті люди, на фільмах яких я зростала. Але також є молоді кінематографісти, які починають і з ними співпраця також є дуже потрібною та цікавою.
Наприклад, ізраїльська режисер Альма Харел, яка народилася в Ізраїлі і переїхала до Лос-Анджелеса. Вона також починала все з нуля, а зараз допомагає іншим жінкам-режисерам, розробляючи платформу для колаборації та створення проектів. Цього року її фільм Honey Boy (2019) виходить у широкий прокат, і я думаю, що всі будуть від нього в захваті.
Читайте: Одеський кінофестиваль 2019: Гран-прі уперше отримали два фільми
У Шпигун, який мене кинув ви працювали разом з Мілою Куніс. Як склалися ваші стосунки?
— Чудово, адже нас об’єднує не тільки те, що ми працювали над одним проектом, але й наше дитинство та країна, з якої ми приїхали. Навіть такі деталі, як кінотеатр Україна у Чернівцях – вона пригадала, що у дитинстві там дивилася фільми зі своєю сім’єю, так само, як і я. Такі маленькі деталі нашого життя дуже цінні. Міла розуміє українську, хоч і спілкується російською, оскільки змалечку це був вибір її батьків, якою мовою розмовляти. Як і її чоловік Ештон Кутчер, вона хоче, аби їх діти могли розмовляти мовою дитинства Міли.
Переглянути цей допис в Instagram
Ваші знайомі українські актори не просять допомоги або поради, як стартувати у Голлівуді?
— Звичайно – це є звичною темою у розмові з моїми друзями, тому я у них теж питаю про речі, які мене цікавлять. Питають, як розпочати і як закріпитися за кордоном в акторському ремеслі.
Чи готові до співпраці з українськими режисерами?
—Це було завжди моїм бажанням – співпрацювати з українськими режисерами, і це сталося. Фільм, в якому я знялася в українського режисера – це продукція України та Америки, і одного дня ви зможете його побачити.
Чи є фільми, від яких ви відмовляєтеся та чому?
— Звичайно є. Це залежить від проекту і причини різні – неспівпадіння у світоглядах з командою.
Актор повинен розуміти те, що є проекти неправильні
Кожен проект розпочинається зі сценарію. Інколи його пишуть 10, 20 років – це час. І актор повинен розуміти, що не кожен проект є для тебе можливим. Якщо ти повністю не відчуваєш його, то краще дати шанс людині, для якої цей проект буде потрібнішим.
На які радикальні зміни у зовнішності готові заради ролі?
— Для мене це є дуже цікавою рисою роботи на героєм. Я вже відрізала собі волосся, в мене воно раніше було довгим. Так само я дуже схудла заради фільму Шпигун, який мене кинув. Це все невід’ємна частина акторської професії.
Фото: ОМКФ
Що говорять про Україну у США? І чи стежите ви за ситуацією в Україні?
— Звичайно, стежу, можливо, не так часто мені доводиться читати якісь статті українською, але ця тема особливо зараз політична і є невід’ємною частиною розмови з моїми друзями. Хотілося б, звісно, щоб у США більше говорили про Україну.
Що робить вас щасливою?
— Ісландія, саморозвиток, який допомагає мене розуміти краще як людину. А ще мене робить щасливою борщ, чесно. Борщ мене приводить в стан дзену, щойно я смакую першу ложечку борщу – всі проблеми світу відходять на другий план.
Переглянути цей допис в Instagram