Смолфут – анімована музична пригода від студії Warner Bros. та режисерів Карей Кіркпатрик та Джейсон Рейсіг. Над комп’ютерною анімацією працювала компанія Sony Pictures Imageworks. Варто відмітити, що з поставленою задачею вона впоралась чудово.
Сюжет
Ходять чутки, що десь у горах, трохи нижче хмар, живуть страшні, злі та дуже небезпечні істоти – люди, так звані смолфути.
Високо у Гімалаях розмістилося невеличке поселення йеті, яке живе собі спокійним, сталим, розміряним життям. У них є своя цивілізація, правила та закони.
Їхні закони дуже схожі з нашими традиціями: усі їх дотримуються, але ніхто не знає ні чому, ні звідки вони взялися, ні що буде, якщо їх порушити. Останнє як раз, і почало рухати сюжет.
Одного дня молодий єті Міго випадково натрапив на смолфута. Вражений таким видовищем, він одразу побіг до селища, аби попередити про небезпечного гостя. Проте, хто повірить у ці казочки про людей?
Зберігай брехню, задля добра громади.
Маючи бажання довести усім свою правоту, Міго спускається донизу, аби віднайти смолфута та забрати з собою. Там він натрапляє на журналіста, який саме приїхав у гори, аби відзняти репортаж, бажано з небезпечними для життя елементами.
Є дещо сильніше за страх – цікавість.
А як розгортались події далі та чи можлива дружба між смолтфутом та бігфутом дізнаєтесь самі у кінотеатрі.
Анімація та образи
Що картині вдалося напрочуд добре, так це анімація. Продукт вийшов яскравим, якісним і легким для сприймання як дітьми, так і дорослими.
Не менш важливу роль у мультфільмі відіграли образи, які врізаються в пам’ять. Кілька характерних персонажів розбавляють надто типових героїв.
Головний герой – напівсирота, закоханий у доньку правителя; син правителя – не надто розумний хлопчина; групка осіб, які мають власну позицію – не сприймаються іншим суспільством; влада, яка приховує правду від народу, заради його благополуччя. Та під такий опис підходить близько третини мультфільмів.
Місцями банальний гумор також не надто позитивну впливає на загальне враження.
А от цікавою особливістю є те, що у картині, по факту, немає негативного героя. Звісно, є персонажі, які проявляють не найкращі моральні якості, але тільки від безвиході або незнання усіх обставин.
Дубляж та музичний супровід
В українському дубляжі зазвучать голоса як досвідчених у цьому ділі артистів, так і новачків. Головну героїню Мічі, наприклад, озвучила співачка Оля Цибульська. Роль мудрого правителя дісталася Фаготу, а веселого бігфута Фліма – Олександру Педану.
Власне, можна сказати, що такий вибір був вдалим. Той самий Флім хоч і не так часто з’являється на екрані, проте чітко запам’ятовується.
Якщо говорити про музику, то вона була піднесена і приємна. Хоча місцями здавалась трохи недоречною.
Як і належить мюзиклу, картина випустила чимало пісень. Навіть різноманітність жанрів присутня: від типових для мультфільмів пісеньок до легкого репу.
Хочу відмітити, що під час прослуховування в голові почати з’являтися якісь знайомі образи з іншого мультфільму. Холодне серце зі своїм хітом Let It Go. Справді, аналогія напрошується сама собою. Зимова пора, гори, сніг, пісні – щось таки спільне є, правда? Потім, звісно, ти втягуєшся в сюжет і такі думки відходять на другий план.
Загальні враження
Загалом – черговий непоганий мультфільм. Добрі персонажі, нав’язливі позитивні (правильні) ідеї протягом усього часу, знову ж таки, музичний супровід та відсутність антигероя роблять картину вдалою та підходящою для дітей будь-якого віку. Та й не тільки для дітей.
Проте, надто типові моменти навряд чи дадуть змогу мультфільму вибороти високі рейтинги та надовго закріпитися на ринку. Тут, навіть, чудова анімація не допоможе.
Картина вийде в прокат вже 27 вересня. Та все ж, дивитися чи ні, вирішувати лише вам.
Сюжет: 6,5/10
Анімація: 9/10
Саундтрек: 9/10
Загальна: 6,5/10
Фото, Відео: ПланетаКіно
Анастасія Дячкіна