Сюжет
Слід зазначити, що в основу сценарію покладено щоденники нацгвардійця Сергія Башкова з позивним Індіанець та розповіді воїнів АТО.
Осінь 2014-го. Зона АТО. Село Веселе. На службу повертається капітан Антон Саєнко. Позивний – Бандерас. Він, разом із групою розвідки намагається запобігти диверсії та знешкодити російського підривника Ходока. Але усе виявилося ще складніше, ніж здавалось. До штабу надійшла інформація, що це хтось зі своїх. І, як дізнатися, кому можна довіряти, а кому ні?
– Дивитись в очі вбивці і не захищатись?
– Це природно, якщо вони добре знали один одного
Тут також варто відмітити, що досить вдало прописаний персонаж підривника. Тобто, він цікавий, насичений, хитрий. Це не просто боєць, який грає за суперників. Це тактик, який вміло маскує свої сліди, підставляючи інших. Він гарно продумує деталі, на які розвідка зверне увагу.
Лінія Бандераса також добре продумала. Він – місцевий, який багато років тому поїхав з дому, а зараз зіштовхнувся з тим, що його односельчани перейшли на сторону опонентів і не вірять йому. Тобто, на тлі воєнних дій розкриваються ще й подробиці особистого життя головного героя.
Вони віддали своє життя за вас, навіть не знаючи, хто ви. А ви своїх рятувати не хочете?
Тож, хто саме виявиться зрадником, а хто заслужить звання героя – дізнаєтесь у кінотеатрах.
Режисерська робота
Режисувати фільм взявся Заза Буадзе – грузинський кінорежисер та сценарист. З останніх його робіт – фільм Червоний.
Що ж, Буадзе виконав справді масштабну роботу, адже, перед початком зйомок він особисто проінтерв’ював більше ста бійців, які воювали в різних місцях та підрозділах.
По суті, фільм охоплює невеликий період часу, буквально кілька днів, але моментами переноситься на 20 років назад. Показує таку собі передісторію відносин Бандераса з місцевими. Такий хід вдало вписався в загальну картину.
Також плюсом стрічки є те, що вона показує не тільки бойові дії чи розробку операцій, а ще й побут солдат. Добре врізається у пам’ять вечір, коли бійці збираються довкола вогнища з гітарою і виконують символічні пісні.
А от що псує враження про фільм – це не надто якісні спецефекти. Місцями вибухи не виглядають реалістично.
Загальна вартість виробництва фільму – майже 40 мільйонів, половину з яких профінансувало Державне агентство України з питань кіно.
Акторська гра
За для достовірної гри всі головні герої на тиждень були направлені на базу підготовки спецвійськ, де вони, разом із солдатами, жили в казармі, пристрілювалися та набували усіх початкових навиків, необхідних для бійців.
Можу сказати, що це справді пішло на користь. Актори добре впоралися з поставленою задачею. Ти їм віриш.
Головну чоловічу ролі виконує Олег Шульга (Бандерас), який раніше вже співпрацював з Буадзе у фільмі Червоний. До нього претензій немає.
Головна жіноча роль дісталася Юлії Чепурко, яка також вже зустрічалась із режисером на зйомках фільму Ніконов та Ко. Актриса зіграла дружину Бандераса. І, хоча, Юлія забирала не так багато екранного часу, вона забирала його недарма. Актриса добре вжилася в роль та передавала саме ті емоції, переживання, які потребував глядач.
Я шукала у соціальних мережах реальних дівчат-волонтерів, дивилась відео, читала інтерв’ю, аби краще зрозуміти, як вони поводять себе, як реагують на війну
А от акторська гра другорядних персонажів залишає бажати кращого. Особливо це стосується персонажів мешканців села. Місцями це було занадто награно, а іноді – навпаки. Як-то кажуть, не дотиснули. Їм би спеціальна підготовка також не завадила б.
В епізодичних ролях знімалися справжні військові Збройних сил України, які брали участь у діях на Донбасі.
Музичний супровід
Головним саундтреком до фільму стала після Воля українського гурту БЕZ ОБМЕЖЕНЬ. Легкий мотив пісні, прості слова про те, що хвилює, подача – усе в купі залишило зворушливі враження.
Ще одна композиція, яка запам’ятовується – пісня Скрябіна Мовчати. Як раз саме вона була виконана бійцями на гітарі біля багаття.
Такі ліричні пісні добре лягають на фільм. Тут – без питань.
Загалом, музичний супровід був підібраний якісно.
Загальні враження
Одразу було зрозуміло, що цей фільм буде не легким для сприйняття, адже тема, так чи інакше, чіпляє кожного. Історія АТО заплутана, неоднозначна, жорстока. Тому, передавати такі події на екран – завжди ризик. Чи сприйметься висвітлена позиція суспільством, чи розділяє воно її, чи повірить?
Справді, в деякі моменти ти починаєш усвідомлювати, що це правдиві історії, які відбуваються зовсім поруч. Важко зосередитись на грі, сюжеті або чомусь іншому. Такі фільми наштовхують на роздуми та переживання.
Насправді, Позивний Бандерас не до кінця впорався з цим. Перегравання, недогравання, проблеми зі спецефектами залишили свій відбиток. Так, сама історія цікава, але подача підкачала.
З точки зору висвітлення моральних цінностей людини – тут, претензій немає. Відданість, сила волі, жертовність, дружба, кохання, героїзм, співчуття – повний набір.
Загалом, фільм вийшов непоганим. Можна сказати, на середньому рівні. Але, як на мене, то, до тих же Кіборгів йому далеко.
До речі, варто попередити, що у фільмі вжита нецензурна лексика.
Але, у будь-якому випадку, дивитися чи ні, вирішувати тільки вам.
Режисура: 7/10
Акторська гра: 7/10
Монтаж: 8/10
Саундтрек: 9/10
Загальна: 7,5/10
Фото:
Відео: UFD Independent Films
Анастасія Дячкіна