– Я суджу котів за душею.
– Я маю безліч душ.
Сюжет
Мюзикл Кішки англійського композитора Ендрю Ллойда Веббера за мотивами збірки дитячих віршів Томаса Еліота не знаний в Україні, проте давно зажив слави на обох берегах Атлантичного океану. Тож не дивно, що студія Universal задумала його екранізувати. Проте екранних Кішок, як і героїв оригінального мюзиклу, спіткала нелегка доля.
Сюжет фільму розповідає про лондонських котів, що раз на рік збираються на спеціальний котячий бал. Вони танцюють, веселяться та дивляться виступи претендентів на титул “муркітного” кота. Переможець цього конкурсу талантів для четвероногих отримає шанс на нове життя. Тож ледь не кожен кіт та кішка бажають взяти участь у змаганні.
Режисерська робота
Режисером фільму виступив Том Хупер, за плечима якого вже є один хороший мюзикл – Знедоленi. Екранізація Кішок стала доволі експериментальною, бо замість костюмів та масштабних декорацій акторам дісталась комп’ютерна графіка.
І хай би автори обмежились лише фоном та спецефектами для виступів. Але ж ні, комп’ютерній обробці піддали усе: від декорацій до облич акторів. Тому подекуди видно, як виконавці танцюють, неначе на льоду, а то й взагалі левітують над землею, бо паркет знімального майданчика на постпродакшні замінили на лондонську бруківку.
А вдаючи котів, актори з комп’ютеризованою грацією мимоволі нагадують ксеноморфів з фільму Чужий. Так і чекаєш, як комусь відкусять голову. Так само не надто переконливо виглядає еквілібристика. Стрибки та польоти часто схожі на трюки з азіатських бойовиків минулого століття.
І головне – обличчя персонажів, які на додачу до гриму відполірували пікселями. На тестових показах критикам якість виконання не сподобалась, тож автори доопрацювали фільм до прем’єри. Виглядають актори доволі дивно, але не стільки через обличчя, як через домальовані тіла.
Актори
Акторський склад мюзиклу дуже пристойний. Кішки можуть похизуватися такими виконавцями, як Джуді Денч та Ієн Маккеллен. Перша грає кішку-старійшину, котра в оригінальному мюзиклі була протилежної статі, а другий виконав роль кота-актора.
Так, ви правильно прочитали, актора, бо коти тут мають професії та хобі. Тому готуйтеся до кота, що вміє відбивати чечітку, або пухнастого представника дворянства, котрий хизується своїм вгодованим тілом та носить фрак. А ще ж є кіт-фокусник, який зіграє не останню роль в цій історії.
Головна увага дісталася Франчесці Хейворд. Вона зіграла кицьку Вікторію, яка проти власної волі потрапляє у царство бродячих котів і разом з глядачами намагається зрозуміти, що тут до чого.
Окремо варто відмітити персонажа Ідріса Ельби – своєрідного кота-маніяка Макавіті, від однієї згадки про якого у хвостатих шерсть стає дибки.
Враження
Фільм Кішки вийшов експериментальним мюзиклом, що демонструє химерне майбутнє кіно класу Б, коли хочеться використати графіку, але грошей на топових спеціалістів шкода. При тому, що бюджет стрічки оцінюють в $95 млн, а тих же Знедолених Хупер зняв у 2012 році за $61 млн.
Для успішного мюзиклу в сезон свят потрібно не так вже й багато: яскравий перформанс та пісні, що чіпляють. На жаль, Кішки не мають ні того, ні іншого. Тут є декілька яскравих номерів, поставлених на славу, так, що хочеться пританцьовувати прямо в залі. Наприклад, виступ Тейлор Свіфт. Проте решта сцен виглядають доволі химерно у виконанні комп’ютеризованих котолюдей.
З локалізацією теж не все гладко. Слухати в оригіналі англійський мюзикл – все одно, що читати Шекспіра без перекладу. Далеко не кожен зрозуміє наспівувані слова. Тому в цьому випадку рішення лишити англійську звукову доріжку виглядає дивним. Більшість глядачів буде вдивлятися в субтитри, що рясніють вигаданими “муркітними” словечками. А так непросто простежити сюжет мюзиклу і зрозуміти проблеми кішок, які так схожі на нас з вами. Але не на собак.
Сюжет: 6/10
Режисерcька робота: 6/10
Актори: 7/10
Враження: 5/10
Загальна оцінка: 6/10
Дмитро Сидоренко