Знехтувавши настановами мами, головний герой на прізвисько Дзідзьо запізнюється на літак до Португалії. Не знайшовши іншого виходу, герой повертається до свого рідного селища. Звісно ж, дорога виявилась ще тим випробуванням, але, тим не менш, ціль досягнута.
У селі Бортники Дзідзьо зустрічає своїх давніх друзів, серед яких і Бодька Павук. Завдяки ньому ж герой знайомиться з прекрасною дівчиною Квіткою, яка одразу покорила його серце.
Там же на головного героя звалюється ще кілька проблем. Потрібно допомогти відродити (чи краще сказати започаткувати) церковний хор та, власне, вирішити свою невеличку особисту проблему.
Тож, чи вдалося Дзідзьо проявити себе як відповідального диригента та привернути увагу Квітки – дізнаєтесь самі.
Режисерська робота
За режисерським кріслом умістилося двоє – Тарас Дронь та Михайло Хома (DZIDZIO).
Тарас Дронь – український кінорежисер, продюсер, сценарист, член Української кіноакадемії. Окрім фільмографії займається зйомкою музичних кліпів та рекламних роликів. Неодноразово працював з DZIDZIO і раніше. На їхньому спільному рахунку 5 короктометражних фільмів. (Лист до Миколая, Павук, Їду до мами та інші)
Михайло Хома у фільми виступає як продюсер, режисер, сценарист та актор.
Зйомки проходили на батьківщині DZIDZIO – у Львівській області. Багато сцен знімалося у місті Ходорів та селі Бортники, зокрема на території старої вілли, де народився Михайло Хома.
Що ж, варто зазначити, що з поставленою задачею команда впоралась напрочуд добре. Гарна операторська робота підсилює картину мальовничими кадрами. От справді, краєвиди радують око. Наче ж нічого особливого, а дивитись приємно.
Якщо швидко пробігтися по сценарію, можна виділити місцями дурні жарти та моменти у стилі DZIDZIO, передбачуваність наступних сцен, жарти з натяком на сексуальний підтекст.
Фільм висвітлює багато життєвих ситуації, представляє типових персонажів. Наприклад, збірний образ сільської дівчини (мається на увазі більше в негативному руслі) чи старожилів. Часом висміює певну ментальність українського народу. До прикладу, відоме всім сарафанне радіо, яке працює за принципом ВВС – баба бабі сказала.
Можливо, таким чином фільм намагається стати ближчим для народу, більш зрозумілим.
Акторська гра
Як не дивно, головну ролі зіграв Михайло Хома. Хоч він і уособлює самого себе, проте, у фільмі він не є «мегапопулярним DZIDZIO», відомим на всю країну. У картині артист показує себе з іншого боку – більш романтичним, чи що.
Також хочу підмітити, що Хома демонструє високі вокальні здібності.
Друга головна чоловіча роль дісталась актору Сергію Либі, який зіграв Богдана Павука. Його персонаж вийшов насиченим, цікавим, а найголовніше, добре зіграним.
Анна Тихомирова – молода українська акторка, якій дісталася роль Квітки. Навіть сам образ дівчині дуже пасує, а хороша акторська гра його тільки доповнює.
Чудово врізаються у пам’ять і другорядні персонажі. Наприклад, акторка, яка гра провадчиню з ринку лише однією фразою покорила глядача. ЇЇ персонаж вийшов дуже колоритним.
Так само не менш колоритною вийшов персонаж мами Дзідзьо. До речі, у виконанні Галини Хоми. Майже вся роль полягала у відігріванні телефонної розмови, що їй вдалося досить непогано. Тобто, навіть не бачачи людину, про вже неї складається певне враження, образ.
Загалом, переважно всі актори – молоді українські початківці, які якісно впорались зі своїми завданнями.
Загальні враження
Що ж, фільм вийшов теплою, простою романтичною комедією, особливо зрозумілою для західноукраїнців. Адже там багато знайомих їм побутових моментів та і місцевоті, як на те пішло.
Хороша режисерська робота, якісна акторська гра та проста влучна музика в загальному роблять картину простою для сприйняття та приємною для перегляду.
Я гадаю, що фільм цілком має великі шанси досягнути того ж успіху, що і попередній DZIDZIO Контрабас.
Стосовно виходу стрічки на великі екрани Михайло Хома має свою певну позицію.
Українське кіно тільки починає рухатись. У вас в кожного є свої сили. Допоможіть нам цей поїзд зрушити з місця. Вже завтра запросіть друзів в кінотеатри – це коштує як одна кава. Завтра ми будемо кращі! Є помилки, але ми не звертаємо на них увагу. Так, це не ідеально, але ми вже починаємо щось робити. Підтримайте нас, будь ласка!
Особисто я б рекомендувала сходити на фільм хоча б тому, аби підтримати вітчизняного виробника. Так, українське кіно тільки робить свої перші впевнені кроки до шляху успіху. І, можливо, саме тому, що виробники бояться не отримати достатнього визнання з боку глядача. Як правильно підмітив Михайло, аби вивести наш продукт на конкурентоспроможний рівень, потрібно підтримувати його.
Але, все ж, у будь-якому випадку, йти до кінотеатру чи ні – вирішувати тільки вам.
Режисура: 9/10
Акторська гра: 9/10
Монтаж: 9/10
Саундтрек: 10/10
Загальна: 9/10
Фото: Планета Кіно
Відео: B&H Film Distribution Company
Анастасія Дячкіна