Фільм Джуманджі: Наступний рівень стартує у кінотеатрах з 12 грудня. Картина стала продовженням Джуманджі: Поклик джунглів 2017 року і, власне, третім фільмом у франшизі.
Що приготувала нам стрічка цього разу – читайте далі у матеріалі.
Сюжет
Потай від своїх друзів Спенсер зберіг фрагменти відеогри Джуманджі, знищеної наприкінці попереднього фільму.
У підвалі свого дідуся Едді він працював над ремонтом картриджу, через що пропустив зустріч із друзями.
Приятелі приходять за ним додому, але виявляють, що гра знову запущена. Вони вирішують ще раз увійти в Джуманджі, аби врятувати Спенсера.
Однак щось пішло не за планом: герої не змогли обрати собі аватарів, а разом з ними ще й дідусь Едді та його друг Майло випадково потрапляють у гру.
– Ага. То я помер? І чомусь перетворився на малого м’язистого бойскаута…
До того ж цього разу персонажі потрапляють на нові локації, від чого їхня впевненість трохи згасає.
А от чи вдасться героям знайти Спенсера та хто такі Люся, Гриць та Іванко – дізнаєтесь самі у кінотеатрах.
Режисерська робота
Режисерське крісло, як і у попередньому фільмі, дісталося Джейку Кездану.
Спочатку були певні побоювання, що творці якимось чином зіпсують продовження “перезавантаження”, яке вони зробили у 2017 році.
На щастя, ці побоювання не справдилися. Навпаки, знімальна група принесла нові фішки у фільм.
Однак є кілька сцен, на яких хочеться закцентувати увагу.
У багатьох фільмах є такий момент, коли герой ні з того, ні з сього починає розповідати історію, яку інші персонажі вже знають. Тобто розповідати її героям фільму немає сенсу.
Це ж найпростіший спосіб, аби донести історію до глядача. Натомість краще було б трохи покреативити та обрати якийсь інших прийом.
Ще один типовий приклад – діалоги не на часі.
Ти висиш на величезній крижаній скелі – саме час поговорити з дівчиною про ваші стосунки.
Вас переслідують бандити – саме час зупинитися і виголосити пафосну промову.
Звісно, такі моменти роблять задля карикатурності, висміювання ситуації, але нащо це тут? Аби показати, як безглуздо може померти персонаж? Хоча фільм і так це періодично показував.
Вередині та наприкінці фільму, коли ти вже повністю зловив задум, пильно стежиш за подіями на екрані, тобі не хочеться дивитися на подібні сцени, аби не відволікатися від основного сюжету.
Загалом до режисерської роботи тут не так багато претензій. Так, іноді були погрішності з музичним перенасиченням сцени. Напруженість моменту підсилюється шляхом гучної драматичної музики, а не акторської гри, наприклад.
Однак через кілька епізодів це вже не привертає увагу.
Також вдалим було рішення, аби нові герої доволі довго вникали у суть справи. Вони по кілька разів перепитували одне й теж саме, довго сумнівалися та тупили – і це все робило сцени реалістичними.
– Він доки думку висловить, нову мову вивчить.
Не було такого, аби героям швиденько розповіли правила гри, вони усі повірили одразу і почали професійно грати.
Акторська майстерність
Основний акторський склад залишився незмінним – Двейн Джонсон (Брейвстоун), Джек Блек (Шелдон) Кевін Гарт (Франклін Фінбар) та Карен Гіллан (Рубі Кругхаус).
Головні актори продовжують належним чином вживатися у свої ролі.
Вони поводять себе, як першочергові персонажі, тільки в інших тілах. Ти бачиш, що за купою м’язів Брейвстоуна ховається Спенсер, а картограф Шелдон поводить себе точно так само, як і Ентоні.
– Треба зав’язувати дружити з білими, а то я так до старості не доживу.
А от деякі епізодичні герої впоралися зі своєю роллю не надто якісно.
На початку нам показують начальника Спенсера, чий дубляж вийшов кращий та емоційніший, ніж сама акторська гра.
Однак після того, як герої знову потрапили у гру, фільм влився у потрібне річище, залишивши менше причин для прискіпування.
Загальні враження
Якщо особливо не звертати увагу на недосконалість музичного супроводу, спецефектів та екшн-сцен, то вийде доволі непоганий розважальний фільм.
Джуманджі: Наступний рівень приблизно так само хороший, як і його попередник. Насправді, іноді навіть краще. По суті, це просто весело.
Порівняно з попереднім фільмом, цей має більше жартів, безліч нових персонажів та свіжий погляд на тих, хто вже існує, більше нових локацій і, отже, набагато більше пригод.
Ймовірно, цей фільм не так сильно вразить вас, як деякі інші з 2019 року. Але він, безумовно, змусить вас посміхнутися і розважатиме протягом кількох годин.
Але у будь-якому випадку, дивитися чи ні – вирішувати тільки вам.
Якщо хочете знати більше про новинки у кіно, читайте й інші наші рецензії на фільми.
Сюжет: 8/10
Режисерська робота: 7,5/10
Акторська гра: 7/10
Музичний супровід: 7/10
Загальна оцінка: 7,5/10
Анастасія Дячкіна
Фото: IMDb