Це четверте покоління японського задньопривідного родстера, який за час існування наробив чимало галасу в світі.
Родстер Mazda MX-5 навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як найбільш продаваний двомісний спортивний автомобіль в світі. Станом на 2011 рік продажі MX-5 досягали позначки 900 тис. одиниць. Станом на сьогодні, продажі перевалили за 1 млн.
На даний момент в Україну офіційно не поставляються Mazda MX-5, а про перспективи цієї моделі в нашій країні у імпортера поки мовчать, як і про приблизні цінники на родстер.
Якщо зазирнути на сайти офіційних дилерів Mazda в сусідній Польщі, то там ціни на MX-5 стартують з позначки близько $24 тис., але насмілюся припустити, що в Україні стартова ціна буде дещо більшою.
У нас на тест-драйві побував родстер Mazda MX-5 з бензиновим атмосферним двигуном об’ємом 2,0 л, який працював в парі з 6-ступеневою МКПП. Привід у родстера задній.
Дизайн
У тестовому Mazda MX-5 був встановлений м’який, складаний дах, прибравши який можна насолоджуватися літньою погодою і промчатись з вітерцем.
Складається і розкладається дах механічно, але займає це до 10 секунд часу і особливих труднощів не становить. Свого роду “парасолька” від дощу, вітру та сонця. 🙂
Mazda MX-5 – магніт уваги, який притягує погляди проїжджаючих повз людей, де б ви не паркувалися, і де б ви не проїжджали.
Хижий погляд, виразні лінії кузова, та й сама по собі відсутність даху – викликають купу розмов та захоплення у оточуючих.
Салон
Процес посадки-висадки у родстер незвичний, особливо доведеться попріти високим людям. 🙂
Вільного місця над головою, з встановленим дахом, на моє здивування, виявилося цілком достатньо. Зі зростом 1,87 м я цілком комфортно помістився і навіть залишився невеликий зазор. Так, людям з більшим зростом буде вже дещо тісно, та й посадка-висадка стане ще цікавішою. 🙂 Краса вимагає жертв, так би мовити.
Сидіння водія та пасажира мають обмежений набір та хід регулювань, особливо відкинути сидіння і витягнути ноги не вийде, та й не в цьому тут кайф. Навіть з обмеженою кількістю регулювань я зручно вмостився за кермом.
Кермо, що характерно й іншим моделям Mazda, зручне та ергономічне. На кермі розташоване управління телефоном, мультимедіа та круїз-контролем.
За своєю концепцією салон дещо нагадує Mazda CX-3. Повітроводи, кнонпка “аварійки” – все в тому ж стилі, що і у CX-3.
На панелі приладів все просто й зрозуміло, але для початку доведеться трохи звикати до великого тахометру по центру, який натякає на спортивний характер родстера.
Під правою рукою у водія кругла ручка важеля МКПП, яка як влита лягає в долоню. Також, під рукою у водія важіль ручного гальма, який і формою, і місцем розташування говорить про те, що про ця машина не проти побешкетувати.
Вгорі центральної консолі знаходиться 7-дюймовий дисплей мультимедійної системи Mazda Connect, а під ним розташований кнопковий блок управління клімат-контролем.
Екран сенсорний, але на ходу управляється тільки за допомогою джойстика і кнопок під правою рукою у водія. Зручно, безпечно і не відволікає на ходу від дороги.
Є два виходи USB і AUX і можливість підключити телефон через Bluetooth.
Ящика для рукавичок, який більше відомий у нас під назвою “бардачок”, немає. Ну як немає, на звичному для нього місці немає, а ось містична ніша на рівні спинок сидінь, є. Вона і є основним місцем зберігання підручних засобів.
Є ще дві невеликі ніші для дрібниць та з розміщенням підручних засобів в них не все гладко. За спинками сидінь є потаємні шухлядки, яким також можна знайти застосування.
Підстаканники є, вони знімні і їх два. Їх можна парою у встановити поблизу “бардачка”, або ж встановити один з них в більш зручному для пасажира місці на центральній консолі.
Багажник відверто маленький з об’ємом 180 л, але від нього ніхто не очікує якихось рекордних розмірів. Пара спортивних сумок або рюкзаків влізе і цього досить.
“Запаски”, як ви вже здогадалися, теж немає, як і місця для її розміщення. На кришці багажника в тестовому авто було встановлено додаткове карбонове кріплення для багажу.
Чесно кажучи, годиться воно хіба що для декору, адже слабо віриться, що хтось буде там щось перевозити.
Місто
Перше, з чим я зіткнувся сівши за кермо Mazda MX-5 – посадка. Водій і пасажир сидять практично на задньому колесі, в той час, як більша частина автомобіля знаходиться попереду.
Це більше нагадало мені управління катером, у якого кокпіт знаходиться в кормі судна. Це незвично, але з часом починає подобатися. 🙂 Довгий хвилястий капот, крила, відсутність даху над головою – це, безумовно, кайф.
У місті з родстером зручно і завдяки його компактним розмірам я не відчував дискомфорту, пов’язаного з паркуванням. Всі маневри даються легко, не дивлячись на відсутність паркувальних датчиків і камери заднього виду.
Габаритні розміри:
- Довжина 3 915 мм
- Ширина 1 735 мм
- Висота 1 230 мм
- Колісна база 2 310 мм
- Кліренс 135 мм
Єдиним моментом є кліренс родстера, який становить всього 135 см. З бордюрами, порогами і високими лежачими поліцейськими потрібно бути обережним.
2,0-літровий атмосферний двигун, 6-ступенева “механіка” і відкинутий верх дають відчуття драйву та динаміки. Максимальний крутний момент 200 Нм стає доступним на 4 600 об/хв, а максимальна потужність 160 к.с. на 6 000 об/хв.
До першої сотні Mazda MX-5 розганяється за 7,3 с, що не є рекордом, але сам процес розгону наповнений запалом і яскравими відчуттями.
По-перше, після 4 000 оборотів рокіт мотора і вихлопу виразно чутні в салоні, навіть зі встановленим дахом.
По-друге, вібруючий важіль КПП, його форма і короткий хід максимально залучають водія та надають спортивного характеру авто.
І на десерт – весь смак родстера в поїздці з вітерцем. Поїздка зі складеним дахом, окрім “вітерця”, дозволяє чути всі звуки знадвору та відчувати автомобіль в динаміці абсолютно по-іншому, ніж це дозволяють автомобілі з жорстким дахом. Але тут, краще один раз спробувати. 🙂
Від Mazda MX-5 я очікував жорсткої, непридатної для наших доріг підвіски, але я помилявся на 90%. Підвіска в міру жорстка і в умовах міських швидкостей абсолютно адекватно поводиться на наших дорогах.
Так, я не можу сказати, що Mazda MX-5 проковтує всі вади українських доріг. Банально пригальмовуючи на відверто розбитих ділянках і об’їжджаючи “кратери” дорожнього покриття, я не відчув надмірної жорсткості, якою мене лякав родстер. Однак бути уважним, проїжджаючи глибокі ями, також змушує кліренс та побоювання пошкодити бампер або захист.
Рульове управління в Mazda MX-5 точне та інформативне, а впевненості під час маневрів додає система G- Vectoring Control, яка регулює крутний момент двигуна в поворотах.
У Mazda MX-5 була встановлена система контролю за смугою руху, яка в разі ненавмисного перетину розмітки подає водієві звуковий сигнал. Це зручно, дозволяє не ловити гав за кермом.
Витрата палива в місті під час тест-драйву у нас склала 8,6 л / 100 км. Цілком пристойні цифри, з урахуванням того, що їздити спокійно на Mazda MX-5 складно. 🙂
Траса
Mazda MX-5 викликає поглядів на трасі не менше, ніж в місті. На АЗС мені не раз доводилося чути здивовані висловлювання перехожих в форматі: – “Mazda?! Перший раз таку бачу?!”.
Mazda MX-5 гідно проявляє себе на трасі в плані динаміки, управління та відчуття дороги, але в плані комфорту однозначно є питання.
Шумоізоляція в машинах з м’яким верхом річ цікава та відносна. Mazda MX-5 це не обійшло стороною, і дійсно, навіть з розкладеним дахом в автомобілі на заміських швидкостях передбачувано шумно. Звук вихлопу, шум з-під задніх коліс, вітер та інші принади починають дещо стомлювати після 300 км пройденого шляху на швидкостях 110-130 км/ч.
Та ж історія і з комфортом посадки в тривалих поїздках. Зважаючи на обмежений діапазон регулювань крісел, немає можливості змінити позу за кермом, що теж стомлює.
Що стосується підвіски, то на трасі вона виявилася в міру жорсткою, але потрібно завжди бути на чеку і стежити за ямами, а до цього додатково мотивує відсутність “запаски”. 🙂
Сидіння водія і пасажира розташовані практично впритул до задньої осі, завдяки чому вся тряска від швидкісних поїздок по нашим дорогам відчувається “п’ятою точкою” і спиною водія. Після 500-600 км шляху втома від шуму і одноманітної посадки відчувається, але рятують зупинки в дорозі.
В цілому, Mazda MX-5 з гордістю і без втрат подолала маршрут Київ-Одеса-Київ. Так, однозначно, на седані і кросовері це було б комфортніше, але відчуття вже не ті. 🙂
Витрати палива на трасі під час тест-драйву у нас склали 6-6,2 л / 100 км.
Підсумок
Mazda MX-5 однозначно емоційний автомобіль, який не залишить байдужим абсолютно нікого. Це родстер для тих, хто любить увагу оточуючих і готовий до цього.
Атмосферний мотор, задній привід, “механіка” – натякають на спортивний характер авто.
Відкинувши дах влітку, розумієш всю красу Mazda MX-5, але потрібно бути готовим і до всіх супутніх мінусів.
Комфорт в далеких поїздках, ідеальна шумоізоляція і місткий багажник – це не про Mazda MX-5. 🙂 Це також потрібно розуміти, як і те, що Mazda MX-5 не ідеальний автомобіль на кожен день. Це машина вихідного дня, як на мене.
Ну і на останок… Після тест-драйву MX-5, я можу сміливо розвіяти кілька своїх хибних припущень стосовно цього родстера.
Перше – в Mazda MX-5 досить місця навіть для високих людей.
Друге – у Mazda MX-5 в міру жорстка підвіска і на ній можна їздити по наших дорогах.
Вирішувати, як завжди, Вам. А поки, чекаємо офіційних поставок Mazda MX-5 в Україні. 🙂
Олесь Куниця