Туреччина залишається одним із найпопулярніших туристичних напрямків серед українців. За даними Держприкордонслужби, у першому півріччі 2021 року в цій країні побували 774,5 тис. українців.
Це в шість разів більше, порівняно із першим півріччям 2020 року. Тож як же відпочивається у Туреччині в епоху пандемії?
Коронавірусні правила
До Туреччини з України можна в’їхати із негативним ПЛР-тестом або із довідкою про вакцинацію.
Причому Анкара однією з перших визнала наш вакцинний сертифікат. Влаштовують турків і абсолютно всі щеплення від коронавірусу, які робляться в Україні. Єдине, з моменту другого щеплення до в’їзду в Туреччину має пройти 14 днів.
Сертифікати дійсно працюють, жодних претензій не викликають. Перевіряють усі документи ще в Україні, під час посадки на літак. У Туреччині вже ніхто на ті сертифікати й тести не дивиться – штамп у паспорті і вперед, на море.
Також перед в’їздом до країни турки просять заповнювати спеціальну електронну форму на сайті Міністерства охорони здоров’я. Там потрібно ввести свої паспортні дані, контактний телефон та адресу, де збираєтеся зупинятися в Туреччині.
На основі заповненої форми автоматично генерується HES-код – це персональний код, введений для відстеження переміщення людей, які можуть бути інфіковані коронавірусом.
За допомогою цього коду з вами можуть зв’язатися в разі будь-якого контакту із людиною, яка захворіла Covid-19. Втім, швидше вся ця історія з формою і HES-кодом – чиста формальність.
За три тижні в Туреччині у нас його просили показати лише на вході у великий торговий центр. Але ніхто його не сканував, і на сім’ю з трьох людей досить було пред’явити тільки одну форму.
Однак не можна сказати, що антикоронавірусних заходів у країні взагалі не дотримуються. У всіх закритих приміщеннях обов’язково вимагають надягати маску, в супермаркетах навіть роблять зауваження тим, хто її приспускає.
У транспорті маски теж обов’язкові, весь обслуговуючий персонал у них – офіціанти, водії, прибиральники на пляжі. У кафе і ресторанах на столах антисептики.
На ринку навіть якось зустріли поліцейських, які перевіряли наявність масок. Однак до туристів ставлення досить лояльне – штрафів немає, швидше ввічливі прохання дотримуватися правил. Я одного разу вже в автобусі зрозумів, що втратив маску – водій видав нову.
А вакцинацію в Туреччині проводять прямо на вулиці – у спеціально обладнаних мобільних центрах, які дуже нагадують наші МАФи.
Грошове питання
Абсолютна більшість українських туристів приїздять до Туреччини за пакетними турами і відпочивають у готелях зі знаменитим All Inclusive.
Ми ж їхали в країну самостійно, і зупинялися в апартаментах в Аланьї. Це 200-тисячне місто на Середземноморському узбережжі Туреччини за 130 км від Анталії.
Перший раз в Аланьї я був вісім років тому, і тоді прилітав рейсом Wizz-Air в Анталью, а звідти вже добирався до кінцевого пункту призначення.
Дорога до Аланьї займає дві години, проходить уздовж моря, і протягом усього шляху берегова лінія усіяна готелями. Але з тих пір відкрили для себе іще один аеропорт, набагато ближче до Аланьї – він так і називається Газіпаша-Аланья, від нього до центру курорту їхати 30 хвилин.
У літній сезон у цей аеропорт тричі на тиждень з Борисполя літає прямий рейс турецького лоукостера Пегасус, тому добиратися дуже зручно. Переліт в середньому коштує близько 2,5 тис. грн з людини в один кінець із багажем.
Де вигідніше жити – в готелі чи апартаментах – це хороше питання, на яке складно знайти однозначну відповідь. Все залежить від ваших потреб, запитів і можливостей – у кожному виді відпочинку є свої плюси та мінуси.
Наші знайомі, які поставили собі за мету з’ясувати хоча б грошовий аспект, після довгих підрахунків дійшли висновку, що до двох тижнів вигідніше жити в готелі, а більше двох тижнів – в апартаментах.
Трикімнатна квартира в Аланьї більше 100 кв. м, у комплексі на першій лінії біля моря, із власним пляжем з усіма зручностями і двома великими ванними кімнатами, 25-метровими басейнами на території, у сезон обійдеться приблизно в $1 тис. за місяць оренди.
Плюс близько $50 потрібно буде заплатити за комунальні послуги. Є варіанти й дешевше – далі від моря, менші апартаменти за площею – ціна може стартувати і від $600 за місяць. Звичайно ж, є варіанти й дорожчі.
Ціни на продукти в Туреччині не так вже й відрізняються від українських, особливо після того, як ліра серйозно просіла останнім часом.
Зараз у середньому 1 ліра дорівнює 3,3 грн. Буханець хліба в Аланьї можна купити за 2 ліри – 6,6 грн, але є варіанти і за 6-8 лір. Літр молока коштує 5,3 ліри – близько 17,5 грн.
Фрукти та овочі у Туреччині порівняно з Україною дешевші. Кавуни на ринку – 2 ліри за 1 кг, тобто 6,6 грн. Помідори й огірки – 5-8 лір за 1 кг, нектарин, персики – 15-20 лір за 1 кг.
У Туреччині дуже несмачна, як для українців, ковбаса й сосиски, проте соковитий кебаб з баранини вам теж запропонують практично на кожному розі.
Ціни у кафе, звісно, туристичні, але за київськими мірками – зовсім не кусаються. Той же кебаб можна знайти від 35 лір, піца – від 50 лір, морепродукти – від 65.
Апероль Шприц в барах – від 55 лір, тобто 180 грн. Ви ще у Києві спробуйте потрапити в місця з аперолем дешевше 200 грн. Пиво у кафе – 30-40 лір, але в супермаркетах таке ж коштує 15.
Справа у тому, що в Аланьї практично немає закладів із розливним пивом, тільки пляшкове. На все місто розливне наливають всього у кількох місцях.
Проїзд в автобусі Аланьї коштує 4 ліри, можна заплатити пейпасом або готівкою водієві. Таксі – в середньому 5 лір за 1 км, ну або як домовишся.
Цікаво, що у всьому місті є точки таксі – такі жовті коробочки з кнопкою і номером телефону на них. Тиснеш на кнопку або дзвониш по телефону і приїжджає таксі, яке везе тебе за таксометром – найвигідніший варіант і можливість уникнути необхідності торгуватися.
Цього року ми потрапили до Туреччини під час святкування Курбан-байраму – традиційного ісламського свята.
У Туреччині він вважається державним – уся країна відпочиває 10 днів, причому навіть кафе й аптеки закриваються. Проте у нашому ЖК на честь свята місцеві жителі роздавали солодощі – дуже смачні.
Традиції сильні
Незважаючи на коронавірус, турки все так же готові називати тебе другом і братом, пропонувати футболки із логотипами будь-яких брендів, 10 трусів за €10, нібито найкращі і найсправжнісінькі в світі парфуми, або кликати покататися на човні тощо.
Напевне, це ніколи не зміниться, легше просто звикнути і посміхатися у відповідь.
У всякому разі, менше людей від такої нав’язливої гостинності, що межує із бажанням здерти із тебе побільше, їздити до турків не стало. І в тій же Аланьї відбою від туристів немає.
Причому не можна сказати, що тільки від наших або росіян – вистачає й поляків, німців, скандинавів. Їдуть вони сюди за чистим морем, безкрайніми пляжами і красивою природою. А такого добра у турків – хоч відбавляй.