Веслування на байдарках і каное – один із видів спорту, де Україна може розраховувати на медалі. На останніх двох Олімпіадах у Лондоні та Ріо золото здобув Юрій Чебан.
У каное-одиночці українець вигравав запливи на 200 м, а у Пекіні на запливі 500 м він прийшов третім. У Токіо Чебан теж поїде, але вже як головний тренер. Команду до Ігор він тренував так, як готувався колись сам.
У Токіо наша збірна виступить у восьми з 12 видів програми змагань із веслування на байдарках і каное. Перед поїздкою до Японії ми зустрілись з Юрієм на тренувальній базі, де чемпіон і сам готувався до Олімпіад.
Юрій Чебан – олімпійський чемпіон, головний тренер збірної України з веслування на байдарках і каное.
– Пане Юрію, як триває підготовка до Ігор?
– Ми готуємося на найсучаснішій базі, яка сьогодні є в Україні. Тут є все для спортсменів – від тренажерного залу та якісного харчування до відмінної акваторії з виходом у Дніпро. Власне, вся підготовка уже позаду – залишилися формальності.
– 25 липня ми вилітаємо до Токіо, а 2 серпня вийдемо на старт. Вся команда готова, отримали щеплення від Covid-19, і тепер максимально налаштовуємося на змагання.
– Ви вирушаєте 25 числа, а уже за тиждень – старт. З Японією у нас велика різниця в часі. Чи не вплине це на форму спортсменів?
– Ми знали, що наша акліматизація в Японії фактично зірветься, тому були готові до цього. Ми отримали рекомендації лікарів, як перейти на інший часовий пояс максимально комфортно. Для цього ми почали раніше прокидатися, з п’ятої ранку всі на ногах. Ми спробуємо компенсувати ті дні, які мали б провести в Японії. Якби не коронавірус – ми б вже були там.
– Цього року у нас доволі велика команда. До Японії їдуть 10 веслувальників, причому більшість – дівчата! Це своєрідний рекорд, адже більше наших представників було тільки на Іграх у Сіднеї 2000 року – 11 веслувальників. На кого найбільше розраховуєте?
– Так, у нас додався жіночий вид – каное. Це вперше він буде представлений у Токіо. У нас додатково з’явилося дві квоти. Дівчата у нас завжди були сильніші. І в Ріо вони були більшим складом, вони нас витягують (сміється).
Але у нас орієнтир не на кількість ліцензій, а на якість відливу медалей. Якщо ми реалізуємо хоча б 30% ліцензій – це буде хороший, навіть відмінний результат.
– Яке завдання стоїть перед веслувальниками?
– Про завдання говорити важко. Тут потрібно мислити стратегічно, правильно розподіляти сили на дистанції. Але це більше питання тренерів.
– Для спортсменів головне максимально реалізувати свої можливості, жодної краплі сил не залишати на завтра – все віддати на дистанції, всього себе.
– Ви ділитеся своїм олімпійським досвідом? Як надихаєте своїх підопічних?
– У нас всі досвідчені спортсмени, я можу лише щось підказувати. Деякі вже пройшли Ріо, знають, що таке Олімпіада. Молодим, звісно, передаю власний досвід.
Але прошу не забувати, що це – мій досвід, мої почуття і переживання. Вони повинні пройти цей шлях крок за кроком самі. Я даю лише напрямок. Додатковий стимул – олімпійська медаль.
– Це – символ перемоги, символ копіткої роботи, в яку вклали сили десятки людей. Я хочу, щоб у спортсмена перед очима була кінцева ціль – олімпійська медаль. Вона варта того, щоб працювати через не можу.
– І все ж – фанати чекають медалей. На кого найбільше сподівань покладаєте?
– Не так. У мене до всіх однакове ставлення, всіх люблю та поважаю, і хочу, щоб всі приїхали чемпіонами. Але будемо раді будь-якому результату. Я знаю, ніхто не буде працювати недбало.
– Олімпійські ігри – не ті змагання, де можна економити сили. Нікого не виділяю. Всі замотивовані. Ми розраховуємо на найкращий результат. Ми зробили все, що від нас залежало. Далі справа лише за спортсменами.
– Чи були якісь проблеми із підготовкою?
– Не було ніяких проблем, держава, міністерство і сам міністр Вадим Гутцайт створили всі умови, щоб ми думали лише про якісну підготовку. У нас було рекордне фінансування, чудове екіпірування, ми забезпечені всім.
– Ваш вид спорту вимагає складної логістики. Чи не було проблем із човнами, на яких будете виступати в Токіо?
– Ні, стартові човни вже давно в Японії. Ми їх відправили ще у травні, зараз займаємося на інших. Ми прилітаємо 26 липня, а з 28 вже отримаємо доступ до своїх човнів, і будемо готуватися безпосередньо на воді.
– А чи передбачили варіант, що човен може бути пошкодженим? Ви його отримаєте фактично за чотири дні до старту.
– Таке буває, від цього не застрахований ніхто. Але на будь-яких змаганнях є фірми, які обслуговують човни. Спортсмени можуть туди звернутися, і всі недоліки відремонтують. Це не проблема.
– Який мікроклімат у команді? Чи є у вас особлива система заохочень або штрафів?
– Штрафи завжди існували. Але у нас немає проблем із дисципліною. Ми працюємо з досвідченими спортсменами, які розуміють, задля чого займаються. Їх не потрібно контролювати. Є розумні рамки, і за них виходити не можна. Якщо ж так сталося – є штрафи, вирахування із зарплатні.
Дійти може до звільнення. Взимку були випадки, коли спортсмени потрапили під санкції. Але вони вже реабілітувалися.
– Вони готуються разом із командою?
– Так, вони у команді, але на Ігри не відібралися. У них інше завдання – готуватись до чемпіонату світу, який цього року в Данії. Мікроклімат в команді відмінний, кожен займається своєю справою, всі працюють на результат.
Склад збірної України із веслування на байдарках і каное (змагання з 2 по 7 серпня):
- байдарка-одиночка, 200 м – Марія Кічасова-Скорик, Юлія Юрійчук;
- байдарка-одиночка, 500 м – Марія Повх, Юлія Юрійчук;
- байдарка-двійка, 500 м – Людмила Кукліновська, Анастасія Тодорова;
- байдарка-четвірка, 500 м – Марія Кічасова-Скорик, Людмила Кукліновська, Анастасія Тодорова, Марія Повх;
- каное-одиночка, 1000 м – Юрій Вандюк, Павло Алтухов;
- каное-двійка, 1000 м – Павло Алтухов, Дмитро Янчук;
- каное-двійка, 500 м – Людмила Лузан, Анастасія Четверікова;
- каное-одиночка, 200 м – Людмила Лузан, Анастасія Четверікова.
Склад збірної України із веслувального слалому (змагання з 25 по 30 липня):
- каное-одиночка і байдарка-одиночка Вікторія Ус.
Фото: НОК