61-річного Ентоні Бродуотера, який провів 16 років у в’язниці за зґвалтування письменниці Еліс Сіболд, виправдав Верховний суд штату Нью-Йорк. Його визнали невинним у цьому злочині. Причиною такого рішення суду стали серйозні недоліки у розслідуванні 1982 року.
Еліс Сіболд навчалася в Сіракузькому університеті, коли вона стала жертвою зґвалтування у 1981 році. За словами дівчини, вона зустріла на вулиці чорношкірого чоловіка, в якому вона впізнала злочинця. Вона звернулася до правоохоронців, проте студентка про нього нічого не знала, зокрема імені.
Офіцер припустив, що цією людиною на вулиці, мабуть, був Бродуотер, якого нібито бачили в цьому районі.
Коли Бродуотера заарештували, Сіболд не змогла його впізнати, вказавши іншого чоловіка. З її слів, вони були дуже схожими. Але Бродуотера таки засудили у 1982 році. Доказом було те, що потім Еліс його таки впізнала, а експерт визначив: Бродуотер пов’язаний із злочином на підставі мікроскопічного аналізу волосся. Чоловік отримав 16 років в’язниці та вийшов на волю у 1999 році.
Попри це, він залишився в реєстрі осіб, які вчинили сексуальні злочини. Це тавро, яке не дозволяє знайти хорошу роботу.
Броудуотер потім працював сміттярем та різноробом. За його словами, вирок не лише позначився на роботі, а й на стосунках із друзями та родиною.
Хоча Бродуотер після в’язниці одружився з жінкою, яка вірила в його невинність, дітей він не хотів мати, бо боявся, як на них вплине факт його ув’язнення.
Бродуотер міг залишатися до кінця своїх днів із тавром засудженого за сексуальний злочин, якби не продюсер Тім Муччіанте, який працював над екранізацією Щасливої. Під час підготовки до зйомок він став скептично ставитись до вироку Бродуотера.
Продюсер найняв приватного детектива, щоб розібратися у тому, що сталося насправді.
Коли Броудуотер почув, що суд визнає його невинність у цьому злочині, то не зміг стримати сліз. Зі свого боку Еліс Сіболд поки не коментує ситуацію.
У 1999 році Сіболд опублікувала мемуари під назвою Щаслива, в яких розкрила і факт зґвалтування. Також тема насильства була головною у її книзі Милі кістки (2002), яка стала світовим бестселером та отримала екранізацію.