У період від 9 квітня до 15 червня до України ввезено майже 150 тис. автомобілів з Європи. Відтак, режим нульового розмитнення діє. Тобто, ті, хто завозять автівки з Європи, тимчасово звільняються від сплати мита, ПДВ та акцизного податку імпорту для фізичних осіб. Під «акцію» потрапили практично усі види транспортних засобів, окрім сідлових тягачів (фур), тракторів і спецтехніки.

Такі правила у поєднанні із тимчасовим звільненням від сплати митних платежів й інших груп товарів, призвели до збільшення черг на пунктах пропуску. Для ввезення товарів чи автомобілів доводиться простоювати в очікуванні навіть кілька діб. Така ситуація значно ускладнює і перевезення автівок для потреб армії.

Тож влада вже шукає способи вирішення проблеми, зокрема як зменшити черги на кордонах.

Кабмін пропонує скасувати нульове розмитнення

30 травня, у парламенті зареєстрували проєкт закону, який пропонує скасувати більшість пільг на імпорт товарів, що діяли від  початку квітня. У тому числі документ передбачає і скасування нульового розмитнення. Ініціатором змін є Кабмін, а в пояснювальній записці зазначено, що причиною є втрати бюджету. Ніби-то до державної казни не надійшло 16 млрд гривень, які зекономили українці під час оформлення  майже 150 тис. автомобілів, які привезли за час дії нульового розмитнення.

Однак розраховувати втрати таким лінійним способом некоректно, зазначають експерти.

– Ці розрахунки, як на мене є неправильними, тому що треба бути об’єктивними – якщо податки вернуться на той довоєнний період, то люди не повезуть у  тій кількості транспортні засоби і тих податків не буде в тій кількості як зараз порахували, що  скільки пільг надали  і скільки ми втратили надходжень до держбюджету, – каже експерт з питань практичного застосування митного законодавства, Левко Прокіпчук.

Експерт каже, що навіть при нульовому розмитнені надходження до бюджету є.

– При реєстрації цих транспортних засобів у сервісних центрах  ти маєш заплатити певний відсоток до пенсійного фонду. Крім того, треба розуміти, що ті транспортні засоби, які ввезені під нульове розмитнення, вони мають мультиплікаційний ефект із точки зору економіки. Тому що їх треба заправляти, їх треба експлуатувати, їх треба ремонтувати. Крім того, частина цих транспортних засобів використовується у комерційній діяльності, як таксі чи для перевезення, – розповідає експерт.

Коли нульове розмитнення можуть скасувати

Публікація законопроєкту — це лише внесення документа на розгляд народних депутатів. Для того, щоб він став законом, необхідно дотриматися регламенту. А саме – провести обговорення та отримати висновки профільних комітетів; винести документ на голосування у зал та ухвалити.

Якщо голосування відбувається у двох читаннях, то після ухвалення у першому, законопроєкт відправляється на додаткове обговорення в профільних комітетах та повторно виноситься в зал для голосування в цілому. Документ має підписати голова Верховної Ради та президент України.  Далі – документ повинен бути опублікований в офіційній пресі. І лише після цього зміни почнуть діяти.

У будь-якому випадку, нульове розмитнення діятиме до 1 липня 2022 року.

Експерти ж пропонують декілька кроків для вирішення проблеми.

1. Спрощення та автоматизація бюрократичних процедур, які здійснюються на кордоні.

Зокрема, йдеться про  скасування попередньої декларації й загальної декларації прибуття, спрощення форми митної декларації на зразок тої, що зараз використовується для ввезення гуманітарної допомоги.

– Якщо взяти фуру з гуманітарною допомогою, то на її оформлення витрачається в 2-3 рази менше часу ніж на фуру із комерційним вантажем. Відповідно, для того щоб пришвидшити товарообіг, треба так само спрощувати пропуск і комерційних вантажів. А всі необхідні інші процедури здійснювати всередині України, на терміналах, – переконаний Левко Прокіпчук.

Також йдеться про скасування чи спрощення форми акту митного огляду; оформлення авто з допомогою додатку «ДіЯ». Оскільки вартість розмитнення зараз не залежить від митної вартості, а є нульовим — ризики мінімальні. Більшість формальностей можна перенести на внутрішній митний термінал та Сервісні центри МВС. Таким чином час оформлення одного авто на пункті пропуску можна буде витрачати не 45, а 15 хвилин.

2. Перегляд габаритно-вагових обмежень на пунктах пропуску, через які на даний час не здійснюється пропуск вантажних автомобілів, та їх підняття тоннажності. Це дозволить збільшити кількість машин, які можна оформити впродовж доби.

3. Будівництво спеціалізованих паркінгів перед пунктами пропуску, на яких можливо було б виконати як відстій, так і визначати пріоритетність для перетину, а в перспективі й окремі контрольні операції для пришвидшення пропуску. Щось схоже сьогодні організовано на КПП Краковець – Корчова з польської сторони. Це створить комфорт та організованість для тих, хто перетинає кордон.

– Зараз зазвичай  черга з фур на 20 км. І кожні півтори години ті фури заводяться і підїзжають. Це так само не є зручно і для перевізників. Значно зручніше, якщо би вони могли зареєструватися  на якійсь стоянці, отримати свій номер і очікувати коли той номер покличуть для перетину кордону. Крім того, окремі процедури в перспективі можна було б здійснювати контролюючими службами, митниками  чи навіть прикордонниками на цих перехоплюючих майданчиках, – каже експерт.