Вчені кажуть, що цей ефект виникає, коли Мона Ліза “скеровує свій погляд у камеру”, пише Newsweek.

Саме тому той, хто потім дивиться на знімок чи картину, відчуває на собі погляд з картини, незалежно від того, де стоїть.

– Сам ефект заперечити неможливо, його легко продемонструвати. Але у випадку Мони Лізи такого враження насправді не виникає, – запевняє співавтор дослідження Себастьян Лот.

Дослідники з Білефельдського університету в Німеччині збільшили зображення картини Леонардо да Вінчі від 30% до 70%, щоб у полі зору лишилися лише її очі і ніс.

Вони створили 15 зображень картини з різним збільшенням і показали добровольцям у довільному порядку.

Їх просили сказати, куди дивиться Мона Ліза. В середньому добровольці казали, що Джоконда дивиться вправо під кутом 15,4 градуси.

Читайте: Мону Лізу з вусами та бородою продали за €632 тис.

– Таким чином, зрозуміло, що термін “ефект Мони Лізи” є помилковим. Це ілюструє сильне бажання бути об’єктом чужих поглядів, бути в центрі чиєїсь уваги, навіть якщо ви зовсім не знаєте цю людину, – сказав співавтор дослідження Гернот Хорстманн.

До слова, картина Джоконда може покинути паризький музей Лувр.

Фото: Newsweek