Щороку 9 лютого у світі відзначають День безпечного інтернету. Його запровадили для того, щоб користувачі знали правила безпечного користування інтернетом.

Сьогодні у всьому світі стрімко розвивається ринок електронної комерції. Більшість людей обирає покупки в інтернеті, бо це зручно і швидко. Також інколи це може виявитися і дешевше. Але в підсумку така економія може виявитися оманливою.

У День безпечного інтернету Факти ICTV розповідають, як не потрапити в пастку, купуючи речі в інтернет-магазинах.

Покупці потрапляють в пастку, коли приймають звичайний акаунт у соціальних мережах за реальний інтернет-магазин. Тут ключове слово магазин. А значить – офіційний продавець, у якого є документи і ви легко можете знайти його фізичну адресу, місце, звідки можна приїхати і забрати товар або вирішити проблему в разі потреби.

Зазначимо, групи продажів в Facebook або сторінки в Instagram – це не магазини.

Через відсутність даних про продавця та фактичної адреси магазину існує великий ризик покупок в соцмережах. І виходить за законом ви не є покупцем, а вони продавцями. Це вже ризики людей, на які вони йдуть свідомо.

Основна проблема в тому, що споживачі отримують товари поштою, а гроші найчастіше перераховуються на особисті банківські карти фізосіб. При чому до того, як товар виявиться у нас на руках. Довести, що ви робили покупку, а не, наприклад, повертали цій людині борг, нереально.

Домовитися мирним шляхом і повернути таки свої гроші виходить далеко не завжди.

Фахівці рекомендують не купляти нічого в соціальних мережах та місяцях стихійної торгівлі. Однак у випадку, якщо все ж купуєте, робіть так, щоб було з оплатою на поштовому відділенні, де ви зможете переглянути та купити товар.

Досить часто жертвою шахраїв і хакерів можуть ставати користувачі соцмереж. Однак якщо дотримуватися простих правил користування, то цього можна уникнути.

Як не стати жертвою хакерської атаки на Facebook – читайте у нашому матеріалі.