Де любить відпочивати, за що хвалить українську систему освіти, хто головний в її родині та про що ще мріє успішна ведуча новин на Фактах ICTV Оксана Гутцайт, вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю.

На відпочинку в Туреччині потрапила до лікарні

Пані Оксано, ви вже були у відпустці цього літа?

– Так, я вже встигла побувати з дітьми в Туреччині, ми провели 10 днів у Белеку. Щоправда, відпочинок був трохи зіпсований тим, що я захворіла. На другий день у мене піднялася висока температура, яка нічим не збивалася, і мене поклали до лікарні. Виявилося, вірусна пневмонія. Тому замість моря і пляжу у мене були крапельниці.

Зате Елі та Марку це відпочинок зовсім не зіпсувало. Вони залишилися в готелі разом з моєю подругою та її дітьми… Але і я трохи встигла насолодитися прекрасним морем і сонцем, коли мене випустили з лікарні в останній день.

Які враження у вас залишилися від турецької лікарні?

– Чудові! Харчування, лікування – все прекрасно. Єдина проблема була в тому, що мій лікар не говорив англійською, а перекладач працював тільки вдень. Рано-вранці та ввечері ми спілкувалися на мигах. І ще не було українського телебачення, тому заодно я відпочила й від новин.

“Мені подобається наша система освіти і бути мамою”

Цього року ваша старша дочка Еля закінчила школу. Куди вступає?

– Подали документи в Національний університет імені Шевченка відразу на кілька факультетів. Ми мріємо про міжнародне право звичайно, але не ідеально здали ЗНО. У будь-якому випадку, найімовірніше, залишимося в рамках цього ВНЗ.

Деякі батьки прагнуть відправити дітей за кордон, а ваша дочка вступає у Києві. Чому?

– Можливо, тому що я вірю в нашу освіту, мені подобається наша система навчання, викладачі. Наша освіта, на мій погляд, більш різнобічна. З іншого боку, для мене це можливість відчути себе потрібною мамою ще чотири роки. Тому що коли дитина їде за кордон, вона починає жити самостійно. А мені подобається бути мамою, подобається, коли навколо мої діти, коли я їм потрібна, тому поки зупинилися на українському ВНЗ.

-Зазвичай останній рік у школі стресовий і для учнів, і для батьків. Для вас особисто цей рік яким видався?

– Я, напевно, з тих мам, яких називають мама-мачуха (посміхається). Я вважаю, що у випускному класі дитина вже сама повинна розуміти, заради чого вона вчиться, навіщо і як. Моїм завданням було оплачувати репетиторів, направляти і мотивувати. Протягом року ми готували англійську, історію України та українську мову, тому що Еля не математик, а чистий гуманітарій.

А літо проходить відносно спокійно. Це коли я ще вчилася, ми складали іспити у школі, потім в інституті. А у сучасних дітей все інакше – здали ЗНО на початку червня і релакс, все літо відпочивають. Тільки зараз, мабуть, почали трішки нервувати, коли чекаємо результатів – вступить чи ні.

Ви і чоловік у минулому спортсмени (Оксана Гутцайт – майстер спорту з художньої гімнастики, а Вадим Гутцайт – олімпійський чемпіон з фехтування. – Ред.). Еля теж активно займалася спортом, чому не пішла шляхом батьків?

– Щоб стати великим спортсменом, як наш тато, потрібно мати сталевий характер, силу волі, цілеспрямованість. Взагалі не давати собі поблажки! А Еля не така – багато років вона серйозно займалася художньою гімнастикою. Тренувалася щодня по сім годин. Але в перехідному віці стала лінуватися і набрала зайве. Загалом, на жаль, великого спорту у нас не вийшло, тому заглибилися в навчання.

“Закохалася в гімнастику, але вибрала журналістику”

А як вийшло, що ви, дитина інженерів, багато років віддали спорту?

– Напевно, тому що мої батьки теж були спортивні. Мама ходила на спортивну гімнастику, тато – спортсмен-активіст, все життя бігає, робить ранкову зарядку. Спочатку вони хотіли віддати мене на балет, на плавання, але скрізь треба було їхати на якомусь транспорті. Я закачувалася на другій хвилині поїздки на автобусі, а поруч із домівкою була тільки гімнастика. Так я і потрапила, а потім закохалася в гімнастику. Вважала, що кращої роботи для дівчини-тренера взагалі нічого не може бути.

Ви були тренером у школі Ірини Дерюгіної. Не шкодуєте, що не лишилися в гімнастиці?

– Я взагалі ніколи ні про що не шкодую. Тим більше, що завдяки гімнастиці я познайомилася з моїм чоловіком. Ми зустрілися з Вадиком на одному спортивному форумі в Ізраїлі і більше не розлучалися. Згодом я зрозуміла, що тренерська робота – це вкладання в своїх учнів. Ти в них вкладаєш силу, душу, знання – все, що ти маєш. А буде він у тебе олімпійським чемпіоном чи ні – велике питання. Одного разу я вирішила інвестувати в себе і вирушила освоювати нові професії.

Ваша телевізійна кар’єра почалася з роботи на радіо спортивним коментатором. Як так вийшло, що стали журналістом?

– Спортивна журналістика – досі моє хобі. Я люблю і знаю багатьох сучасних спортсменів. Дивлюся змагання, знаю, в якому виді спорту вони досягають успіхів, де перемагають – мені це дуже подобається, у мене взагалі спортивний стиль життя.

А журналістика, новини – це те, що формує уми людей, впливає на поведінку, свідомість, те, що робить нас відповідальними перед людьми, перед життям і перед суспільством. У якийсь момент я вирішила, що для мене це важливіше.

До того, як стати ведучою новин, ви працювали в розважальних форматах. Чому врешті стали ведучою Фактів на ICTV?

– Насправді правильніше сказати, що це я повернулася в новини. Я ж починала з новин на Новому каналі, потім кілька років була ведучою розважальних шоу на іншому каналі. Протягом останніх чотирьох років я на Фактах.

Не хочу нікого образити, але на мій погляд, розважальні проекти – це весело, цікаво, але ні про що. Ось ти порозважав людину, а вона прийшла додому і забула – на її подальше життя це не впливає. А новини люди слухають роками і будуть слухати. Вони формують наше з вами життя, кожної людини окремо. Новини – це те, що впливає на життя людей щогодини і щодня.

Про перший ефір та головного критика

Ваш чоловік дивиться ваші ефіри? Він вас критикує?

– Він у мене головний критик! Звичайно, основні новини протягом дня Вадим дізнається з інтернету, але вечорами обов’язково дивиться Факти і потім – тут не так акцент зробила, тут не так посміхнулася.

Досі пам’ятаю такий випадок. У день інавгурації Віктора Ющенка у мене був перший прямий ефір, перше пряме включення з Майдану Незалежності. Нервувала я, звичайно, жахливо. А тут ще Віктор Андрійович запізнювався на півтори години. Мене з студії просять: “Оксано, тягни час, щось говори”. А я тоді працювала не більше тижня, можете уявити, як я тягнула.

Досі сама боюся дивитися те пряме включення. Думаю, Боже, мені буде так соромно, що я не зможу більше вийти в ефір! Я тоді перехвилювалася, але, начебто, все зробила. Відразу після ефіру подзвонила чоловікові… Я, звичайно, розуміла, що були огріхи, але чекала “Ти молодець!”. А замість цього почула: “Ти що! Це був такий жах”. Я навіть кинула слухавку, ридала і вирішила, що з цього моменту я буду прагнути стати краще і не буду слухати критиканів. Хоча я жартую, звичайно, конструктивну критику я нормально сприймаю (посміхається).

“У відпустці дозволяю все, але потім доводиться бігати і стрибати”

Не секрет, що камера додає кілька кілограмів. Як вдається залишатися стрункою? Поділіться секретом.

– Це найжахливіше в житті телеведучої! Але ніякого секрету немає. Як говорила ще Мая Плісецька – треба менше їсти. А я насправді дуже люблю поїсти смачненьке, у відпустці собі все дозволяю. В інший час доводиться бігати, стрибати з ранку до вечора і відмовлятися від їжі. Щоранку у мене шість кілометрів пробіжка і невелика зарядка, сильно я себе не напружую. І плюс три рази на тиждень тренуюся у залі по півтори години з тренером.

Оксано, ви не приховуєте свій вік. Однак у кожної жінки настає момент, коли відображення у дзеркалі вже не так радує, як раніше. Як доглядаєте за обличчям?

– Уже років 12, напевно, раз на тиждень ходжу до косметолога, роблю маски, масажі. У домашніх умовах теж не розслабляюся – крем денний, нічний. Особливого догляду шкіра вимагає після ефірів і гриму – тут вже цілий ритуал: молочко, двофазна рідина, міцелярка… Головне – шкіру не розтягувати. Але поки я собі у відображенні подобаюся, тому і вік не приховую.

Як ставитеся до пластики?

– Прекрасно, якщо ми говоримо про пластику, яка позбавляє людину якихось комплексів. Навіщо з ними жити, якщо це все можна змінити і отримувати насолоду від життя. Поки я не уявляю себе з надутими губами, вилицями і наклеєними віями. Але, можливо, через п’ять років я все це буду мати і говорити вам: “Боже, яка я гарна!” (посміхається).

Городу немає – тільки сад

Ви живете за містом. Хто вам допомагає з будинком, доглядати за ділянкою?

– У нас є помічник, який приїжджає стригти газон, все інше робить чоловік. Я о шостій годині встаю бігати, а Вадим виходить на ділянку – щось підправити, прибрати. А взагалі мені всі допомагають. У мене є 17-річна дочка. На Елі прибирання в будинку, молодший Маркуша може мені кави або бутерброд зробити під настрій. Ну, і няня у нас є – вона забирає Маркушу зі школи, відвозить на гуртки.

Який у вас головний обов’язок у домі?

– Я жартую, що мій головний обов’язок – створювати настрій всієї сім’ї. Вранці я зазвичай роблю сніданок. Але ж важливо ще, в якому настрої ти його робиш. Може, ти щось не встиг або у тебе яєчня підгоріла, але я обняла, поцілувала, посміхнулася чоловікові, дітям і ось вже у всіх гарний настрій. Найголовніше показати близьким свою любов, створити затишок у домі.

У вас там є город? Що вирощуєте?

– Не город, а сад. У мене росте малина, смородина, аґрус, черешня, слива, абрикос, персик і яблуні. Ми все літо їмо свої фрукти, а все, що не встигаємо, на зиму заморожую. Потім компоти всю зиму варю. А на ділянці у нас газон, трава росте – і більше нічого.

Ви не раз підкреслювали, що у вашій сім’ї головний – чоловік. Трапляються ситуації, коли ви головна?

– Останнє слово у нас за татом завжди, це навіть не обговорюється. А так, щоб я головна? Рідко. Іноді домовляємося з дітьми не говорити про погані оцінки, погану поведінку.

“Хотіла б зніматися в кіно”

Оксано, нещодавно ви були ведучою церемонії закриття міжнародного кінофестивалю Молодість і міністр культури Євген Нищук закликав своїх колег звернути увагу на красиву телеведучу і знімати вас у кіно. Зізнайтеся, пропозиції вже надходили?

– Пропозицій поки немає. Я сама не розумію чому – міністр сказав же! Але я дуже хотіла б зніматися в кіно. Тим більше, досвід вже є – я вже зіграла дві невеликі ролі в серіалах. Перевтілитися і прожити зовсім невластиве тобі життя – це ж цікаво. Тому, так, я чекаю нових ролей.

Ви вже реалізувалися як професіонал, дружина, мама. А про що ще мрієте, окрім кіно?

– Я б хотіла свій проект, свій блог або YouTube-канал. У мене ще багато планів і мені ще багато чого хотілося б. У мене життя тільки починається.

Джерело: Факти