Прокляття Ла Йорони – містичний фільм, в основу якого лягла мексиканська легенда про плакливу жінку, яку називають Ла Йорона.

Багато хто поважає забобонні речі, які неможливо пояснити.

Часто можна зустріти людину, яка називає себе агностиком, але все одно не знімає червону нитку з руки.

Власне, фільм для тих, хто любить стежити за такими речами.

Що сподобалося, що збентежило у стрічці, а також невеликі порівняння – далі в рецензії.

Сюжет

Якщо наших дітей лякають Бабайкою, то в Мексиці – Ла Йорона, яка забере собі неслухняних дітей, а потім втопить.

Навколо цього і зав’язаний сюжет. Дії, правда, проходять не у Мексиці, а у Лос-Анжелесі у 1973 році.

Дана легенда – дійсно щось нове у сфері жахів, але у нас все так само лишається великий приватний будинок, в якому і відбуваються головні події – такий сюжет вже доволі набрид.

У сценарій додали трохи легкого гумору у кінці, який був доречний і розрядив обстановку.

Режисер

Крісло режисера зайняв Майкл Чавес. На його рахунку дві короткометражки у жанрі трилер-детектив.

Прокляття Ла Йорони – це його перший повнометражний фільм, але до 2020 року він також готує і Закляття 3.

У фільм ввели банальний фінал, тому не вистачило несподіваного повороту сюжету або хоча б кінцівки, де глядачеві довелося б додумувати самостійно, що ж далі.

У стрічці не вистачило історичного аспекту, як, наприклад, у фільмі Час відьом з Ніколосом Кейджем. А тут легенду показали зовсім побічно і не так цікаво, як могли б.

До того ж, не було належного акценту на релігії.

Я не кажу, що має бути щось типу Монахині, але якщо вже використовують віру у фільмі, то можна було її подати належним чином.

Вийшло, що просто пробіглися біля історії і релігії, а показали передбачуваний сюжет.

Гра акторів

Найкраще зі своєю роллю відчайдушної матері впоралася Патрісія Веласкес. Вона, до речі, грала у фільмі Мумія, пам’ятаєте?

Лінду Карделліні дуже незвично бачити у цьому жанрі після Скубі-Ду, Зеленої книги і Хто в домі тато.

Мені не сподобалося, як актриса зіграла жінку у шоковому стані, яка так переймається за своїх дітей. Не її роль.

Реймонд Крус непогано зіграв дивака, який допомагав боротися з Ла Йороною.

Завдяки гумору, який йому прищепили, він сприймається, як приємний персонаж, незважаючи на свою дивину і серйозний вираз обличчя.

Загальне

Прокляття Ла Йорони – це щось біля фільмів Монахиня і Анабель, але не дотягує.

Багато чого не вистачило, зокрема музичного супроводу і напруженої атмосфери жахів.

Фільм краще дивитися у кінотеатрі, тому що у домашній атмосфері вам може бути трохи нудно.

Стрічка однозначно має право на життя і наробила чимало галасу у кіносфері, але сподіваємося, що наступна робота Майкла Чавеса буде трохи цікавішою.

Сюжет: 6/10

Гра акторів: 6/10

Режисура: 5/10

Атмосфера: 7/10

Загальна оцінка Фактів ICTV: 6/10

Почитайте також й інші рецензії на фільми від Фактів ICTV.

Валерія Маліцька

Фото: IMDb

Відео: planetakino